Коли ми їхали в Кочубеївку, були не те що сумніви, майже впевненість: екологічні теми там лишилися другорядними. Як і майже всюди в депресивному районі депресивної області найбіднішої країни Європи. Бо ніхто не скасовував ієрархію потреб, в яких хліб насущний і взагалі поточне виживання актуальніше чистого довкілля і виживання в далекій перспективі.
І успіхи в розбудові інфраструктури лише збільшували коло економічних проблем, що потребують вирішення для порятунку громади від знелюднення. Як і всіх подібних громад.
Відсутність доріг хоча б в одному напрямку виросла в дорогу, хоч і поганеньку білощебеневу до першого перевантаженого зерновозу. Але як і раніше немає роботи навіть попри випереджаючі темпи скорочення людей працездатного віку. Відсутні банкомати, не всі села забезпечені газом і центральним водопостачанням, внаслідок реформи відсувається десь далеко в Нову Каховку вторинна медицина. Чи приймуть люди в таких умовах близько до серця за їх побажанням колись включені у Стратегію громади для вирішення протягом 10 років проблеми нелегальних сміттєзвалищ і нестачі лісів?
Песимізму додавала і історія пріоритезації розділів Стратегії: на громадських обговореннях кілька років тому екологічні розділи і пункти були відкладені в часі максимально, на 4-5 років. І ось, коли ці роки минули, і настав час починати з ними розбиратись, ми їхали і гадали: чи виконавчий актив, з яким ми їхали зустрічатися, формально, без ентузіазму і суто для галочки вислухає нас, а чи просто скаже, що зараз не до того, і пріоритети Стратегії треба змінити, вчергове відсунувши екологію на потім? А може просто скажуть: біс із «вашою» стратегією, хай навіть в цій частині не виконується.
Сумнівів додавало не лише узагальнення відомих настроїв в інших громадах, але й аналіз документів самої Кочубеївської громади: Цільові екологічні кошти в сільському бюджеті становлять смішну суму в 800 грн щороку, які є насправді перекладанням коштів з одної кишені в іншу, бо платниками є бюджетні установи за твердопаливні котли. Між тим, амбітні, хоча і не підкріплені коштами чи хоча б розрахунком потреби в коштах, цільові програми роздільного збирання і переробки сміття та озеленення, прийняті на 2018-2020 роки, повністю дублювали стратегію, тобто збирались її виконати достроково. Які ще потрібні ознаки, щоб припустити формалізм і незацікавленість?
І раптом…
Неочікуване. Перше ж задане аудиторії питання, просте, навіть банальне: Які екологічні проблеми є в громаді? І наче вибух у відповідь (далі близько до прямої мови учасників):
– різко впав рівень і в окремих селах погіршилася якість грунтових вод, сохнуть посадки, посуха приходить, і це вже не випадково. Припускаємо, що винуватцями є Криворізький залізорудний комбінат, навколишні гірничозбагачувальні комбінати і металургійний комплекс Арселор Міттал стіл. Інгулець з повноводної річки перетворився вузький і мілкий струмок, який можна переходити вбрід. Це позначилось і на урожаї і на насадженнях. Якщо подивитись на аналіз розораності, то вона є тотальною, і залишки лісових насаджень активно вирубаються і перебувають у плачевному стані. Лісів лишилося 1,5% території, а має бути 20%. Чекаємо на торнадо і пилові бурі. Стосовно різної якості води, то найгіршою вона є в Орловому, де свердловини і криниці прорито до верхнього горизонту, забрудненого інфільтратом сміттезвалища і вмістом вигрібних ям. В Кочубеївці є централізоване водопостачання з артезіанського горизонту, але насосу вже 50 років і він потребує заміни. В північних селах громади падіння рівня ґрунтових вод є найвідчутнішим, частина криниць і свердловин просто довелося покинути; у ставках, розбитих в балках, вода вже кілька років не те що не затримується, навіть не з’являється.
- Знищення лісонасаджень. Причини відомі, окрім тих, у кого є дозволи – вирубують на дрова. Дерева вчора були – сьогодні немає. Причина – безробіття, бідність, дороге вугілля, пілети та багети; крім того пілети і багети неякісні, низькокалорійні, на ринку доступні лише з соняшникового лушпіння, під них не пристосовані твердопаливні котли старої конструкції – колосники швидко забиваються клейовою сумішшю попелу з олією;
З 14 сіл 10 користувалися скрапленим газом, але заправляти балони немає де – закрили станції спочатку в Високопіллі, далі у Великій Олександрівці, нарешті навіть у Новій Каховці: гранична ціна в 430 гривень за балон нерентабельна, донедавна можна було знайти скраплений газ у Кривому Розі за ринковою ціною 600 грн, але і ця ціна вже в минулому, хоча за нею нікому газ не потрібний – всі перейшли на дрова, через що різко зросло навантаження на куці громадські ліси та лісосмуги.
Зростання тарифів на електрику і газ та ціни на вугілля додатково стимулюють до використання дрів, тому ситуація буде лише погіршуватись. Навіть якщо всі дроворуби поводитимуться відповідально, забираючи в першу чергу сухостій і хмиз, антропогенне навантаження дерева не перенесуть. Зараз в лісах можна спостерігати обкорнані до стовбуру дерева, і лише питання часу, коли їх хтось допиляє остаточно.
Скорочення зелених насаджень додатково погіршує проблему зниження рівня ґрунтових вод, а це зниження призводить до всихання молодих дерев, як саджанців, так і сіянців.
- Тверді побутові відходи – пластик із звалищ, передусім стихійних, літає по вітру. Офіційні звалища також не обладнані – їх виділення на місцевості є формальністю. Не було традицій сортування і централізованого вивезення, всі своє сміття ховали, компостували чи викидали подалі, крім скла, яке приймала вторсировина. Зараз кого не спитай, всі підтримують сортування і вивіз, але це до того, як питання дійде до вартості послуг. Наразі експериментальне сортування здійснюють в школах, але відсортоване сміття немає куди дівати, в кращому разі його можна вивезти на виділені полігони, де воно знову перемішається. Дійшло до того, що досі суто естетична проблема стає ветеринарною, а згодом і медичною: корови вживають пластикові пакети, якими рясно вкрито пасовиська. Багато хто «вирішує» проблему пластикового сміття в найпростіший спосіб – спалює його, не замислюючись над майбутніми онкологічними діагнозами, і породжує проблему чистоти повітря.
Спроба провести пріоритезацію озвучених проблем показала цікавий результат: обидві «старі» проблеми громади, кожна з яких була додатково розділена на складові, отримали однаковий рівень важливості: необладнані полігони, невивіз і несортування сміття, спалення поліетілену, погана якість води, вирубання лісів і відсутність нових лісонасаджень. Лише нововизначена проблема падіння рівня грунтових вод відчутно програла – але за поясненнями учасників лише тому, що вони не бачать можливостей її вирішення силами громади чи взагалі на території громади.
Всі погодились з очевидним спостереженням: кожна з екологічних проблем громади прямо пов’язана з іншими екологічними, а також і з деякими економічними, впливає на них і поглиблюється завдяки в тому числі погіршенню ситуації з іншими проблемами.
Потому обговорення перейшло на другий етап – можливі шляхи вирішення проблем. Спостерігалися внутрішні конфлікти між чиновницьким статусом і активістською сутністю учасників. Виникли суперечки про обсяг необхідних бюджетних коштів. У підсумку компромісна колективна думка прийняла такий вигляд:
Озеленення: Ввести в штат КП лісничого, можливо з помічником, для догляду за висадженими деревами. Самі посадки проводити шляхом толоки, через власний внесок у бюджет участі, або кампаній у школах. Реалістична площа насаджень – 40 га на рік. Першочергові критерії визначення місць для озеленення- наявність пологу дорослих дерев (чиї корні підтягують ґрунтові води, а крони захищають від випалювання) в поєднанні з розташуванням на ерозієнебезпечних схилах Інгульця та балок, зокрема схил у Заградівці, який обраховується лісом, хоча і має з рослинності лише чагарник. Експерти розроблять і запропонують проєкт цільової програми з реалістичними джерелами і обсягами фінансування і з вимірюваними кількісними та якісними результатами. Всі погодились, що бюджетне фінансування озеленення не повинне обмежуватися цільовими коштами плати за забруднення. Можливим джерелом фінансування придбання саджанців є орендарі орних ділянок, прилеглих до балок і схилів (земель запасу зараз). Такі джерела фінансування будуть передбачені у цільовій програмі в якості коштів за дорученням.
Вирубання лісу мешканцями зупинити неможливо без покращення їх добробуту, тому потрібно поки що надлишково компенсувати знищення новими посадками, тобто висаджувати більше, ніж гине від рук дроворубів. З самими дроворубами необхідна роз’яснювальна робота про максимально обережну для живих дерев заготівлю дрів – передусім відмерлих гілок і хмизу.
Якість води і повітря експерти опрацюють можливість стягнення плати за забруднення з джерел, розташованих в іншій області, а також нададуть громаді датчик якості повітря для підключення у загальнонаціональну мережу.
Сміття. Для припинення інфільтрації, визначені полігони будуть обваловані та гідроізольовані. Експерти так само допоможуть з реалістичною цільовою програмою. Буде запроваджене роздільне збирання, накопичення на промисловому майданчику КП, хімічна нейтралізація і ущільнення пластикових відходів для їх подальшого вивезення в Кривий Ріг на заготівельні пункти. Прибуток комунального підприємства від реалізації пластику частково покриватиме видатки на вивезення на полігони інших відходів і таким чином зменшуватиме тариф для громадян.
Автор статті Володимир Молчанов, експерт Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень
Стаття підготовлена за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проекту «Сприяння в реалізації завдань Стратегії розвитку Кочубеївської ОТГ щодо охорони довкілля» в рамках програмної ініціативи МФВ «Демократична практика».
Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".
В гостях у "Політичної Херсонщини" відомий громадський діяч, медійник Ібрагім Сулейманов. Це вже четверта зустріч й вже перетворилася на добру традицію. Й ми говоримо про Крим, Херсон і чим живе громада кримських татар в такі складні часи.
