З 1 січня уряд підвищив мінімальну зарплату працівників до 3200 гривень на місяць. Які наслідки це матиме для української економіки? Про це розповідає Президент центру ринкових реформ Володимир Лановий, колишній міністр економіки та віце-прем'єр, екс-депутат Верховної Ради.
— Штучне, двократне, надто швидке підвищення мінімальної зарплати приводить насамперед до звільнення працівників низькооплачуваних категорій, — каже економіст. — Це закон жанру. Платня може піднятися тільки настільки, наскільки зростає виробництво, наскільки збільшується товарна маса. По-друге, для виплати заробітної плати не вистачатиме грошей у бюджеті. Він теж має зростати зі збільшенням прибутків підприємств та ВВП. Якщо цього нема, то почнуться затримки із виплатою зарплати або фактичне скорочення погодинної оплати. Тобто, ми стоїмо перед загрозою збільшення безробітних, зменшення відрахувань до Пенсійного фонду. Він стане ще дефіцитнішим, пенсії не зростатимуть. Уряд змушений буде вдатися до друкування грошей. Неприродне і матеріальне незабезпечене зростання «мінімалки» — це авантюра.
Що буде з малим і середнім бізнесом?
— Підприємці не зможуть утримувати себе і найманих працівників і змушені будуть закривати свої підприємства або показуватимуть «мінімалку», а платитимуть менше. Намагатимуться уникнути відповідальності за це порушення, переходитимуть у «тінь». Отже, це непрямий удар по підприємництву, насамперед, по малому. Хоча до цього уряд завдав ще одного удару — зростання податків, зокрема, двократне збільшення єдиного соціального внеску. А також ввів зобов'язання платити навіть тоді, коли у підприємця немає доходів. Це намагання задушити дрібний бізнес, позбавити людей статусу сумлінних платників податків і зробити їх потенційними порушниками. Будуть вишукувати таких, притискувати їх, штрафувати. Починається стадія комуністичного придушення класу незалежних підприємців. Вони підозрюватимуться у тому, що не платитимуть і вже в цьому їх звинувачуватимуть за відсутності презумпції невинуватості.
Чи допоможе Україні в цій ситуації черговий транш МВФ?
— Це не має нічого спільного з тим, що відбувається у нашій економіці. Можливо, урядовці матимуть змогу провести два-три додаткових аукціони з продажу валюти тим, хто пропонує найнижчий курс долара. Аби цим якось утримати гривню. Але це тільки відтягне розплату на кілька тижнів чи пару місяців. Західне співтовариство не хоче допомагати нашій корупційній владі. Шукатиме обґрунтування, як не дати грошей. Якщо і дадуть, то мізер. Все одно за кілька місяців відбудеться падіння купівельної спроможності населення.
Наскільки різким буде падіння економіки?
— Спочатку відчуємо новий фінансовий удар — валютний і ціновий. Почнуться неплатежі і затримки зарплати, банки почнуть не віддавати депозити і вклади. Піде хвиля заморожування банківської системи, у тому числі нещодавно націоналізованого Приватбанку. Чим більше уряд і президент гарантують, тим менше їм треба вірити. Радянський Ощадбанк теж був гарантований на віки — і що з ним сталося? А фінансовий безлад означає відсутність інвестицій. Країна не матиме можливостей для розвитку в жодному напрямку. Ми залишимося в тому болоті, в якому сидимо вже багато років.
Що станеться з валютним курсом?
— Деякий час урядовці утримуватимуть курс долара. Однак потім відбудеться різкий обрив. Вони не хочуть показувати істинну картину і не можуть забезпечити збалансування надходження валюти. Дозволяють банкірам вивозити валюту за кордон. Як там вони між собою домовляються, я не знаю. Але валюта вивозиться, і ситуація для країни погіршується. А в чиїхось кишенях з'являються гроші.
Знецінення гривні б'є по багатих чи по бідних?
— Багаті не ходять в обмінні пункти. Вони працюють через банки, які проводять безготівкові операції. А потім отримують гроші десь у Ризі, Бухаресті чи Відні. Олігархи заздалегідь відкачують кошти з економіки і відкладають їх у твердій валюті за кордоном. Тому фінансові перипетії народу їх не турбують. Їм все одно — буде долар по 25 чи по 40. Навпаки, девальвація гривні їм вигідна. Вони в Україні заплатять працівникам знеціненою гривнею і залишать у кишенях різницю від курсу. Постраждають бідні.
Чи варто у зв'язку з погіршенням економічної ситуації очікувати зростання соціальної напруги?
— Звичайно. Людей все більше дратують корупція, девальвація гривні, зростання комунальних тарифів, виведення багатіями коштів у офшори. Соціальна несправедливість очевидна, і це підніматиме градус напруги у суспільстві. Тож можемо навесні побачити масові протестні рухи різних верств населення.
Автор: Олександр ГУНЬКО, "Новини ділові".
