» » Досвід реалізації місцевих ініціатив в Херсоні: потрібно вдосконалити процедуру

Досвід реалізації місцевих ініціатив в Херсоні: потрібно вдосконалити процедуру

У минулому матеріалі ми розповіли, що таке місцева демократія (демократія участі, далі ДУ) і як вона допомагає громадянам впливати на владу. Сьогодні більш детально розглянемо один з її механізмів – місцеву ініціативу. Згідно ст.9 закону України «Про місцеве самоврядування», члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Деталі впровадження місцевої ініціативи прописані в Статуті територіальної громади кожного міста. У нашому матеріалі читайте, як місцеві ініціативи використовувалися в Херсоні та як можна було б вдосконалити цю процедуру.

Як зазначив керівник Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Олександр Мошнягул, у Статуті територіальної громади м.Херсона місцевим ініціативам присвячена Частина 5 (ст.90-93).  Там вказано, що для ініціювання місцевих ініціатив громадяни повинні зібрати 500 підписів.

Цей механізм ДУ в Херсоні використовували не часто.

«У 2006 році громадська організація «Безпосереднє народовладдя» скористалася місцевою ініціативою, щоб винести на розгляд сесії Програму розвитку ОСН. Тоді це питання так і не було через спротив влади. Після цього довгий час у Херсоні не поверталися до місцевої ініціативи», - розповів Олександр Мошнягул.

А не так давно, у 2015 році цей механізм використали політики – партія «Батьківщина» - під час передвиборчої кампанії. Вони виносили на розгляд 3 вимоги – зменшити норми споживання води з 8 до 4 кубів на людину; зменшити плату за опалення на 40%; відновити безкоштовні аналізи. Але, незважаючи на чітке дотримання процедури, ініціатива реалізована не була, адже не набрала необхідну кількість голосів у сесійній залі.

Більш детально про досвід реалізації даної місцевої ініціативи розповів Дмитро Ільченко – депутат Херсонської міської ради від партії «Батьківщина»:

«Найскладніше в місцевій ініціативі – це, звичайно, дотримання вимог щодо збору підписів. Херсонський статут передбачає, щоб ініціативна група складалася з не менше ніж 500 людей, не уточнюючи при цьому, чи ці люди повинні зібратися в одному місці і проголосувати, чи це достатньо збору підписів. Ми вирішили і зібрати 500 людей в одному місці, і потім ще зібрати підписи. У результаті ми зрозуміли, що місцева ініціатива може мати якийсь результат лише за умови великої підтримки людей поза межами, передбаченими Статутом, і зібрали 27 тисяч підписів сумарно по Херсону».

Ну думку депутата, така процедура місцевої демократії як місцева ініціатива, має як плюси, так і мінуси. Плюс в тому, що люди це сприймають, їм подобається брати участь в таких речах. Серед негативу – це невизначеність процедури розгляду цього питання.

«Є певний проект рішення, який підтримали люди. Він потім потрапляє в міську раду, проходить комісії, в нього починають вноситись зміни. Але чи може представник ініціативної групи погодитися з цими змінами від імені групи чи не може? Це питання. Потім виникає проблема із тим, яким чином добитися розгляду цього питання безпосередньо на сесії. Якщо в ініціативній групі немає депутатів, то виникає питання, як добитися, щоб питання було поставлене в порядок денний і не останнім, було належним чином обговорено. В основному ми стикнулися з проблемами розгляду проекту рішення на пленарному засіданні, бо він відбувся за декілька хвилин практично без належного представлення позиції людей, які збирали ці підписи. Тобто не було надано можливість ні представникам ініціативної групи, ні депутатам виступити», - ділиться досвідом Дмитро Ільченко.

Депутат вважає, що необхідно було б врегулювати цю процедуру. Можна навіть збільшити бар’єр підписів, але чітко прописати, що, наприклад, є 5 людей-ініціаторів, які зібрали підписи, вони потім мають право від імені всіх підписантів представляти цю позицію. Необхідно врегульовувати питання процедури розгляду на сесії. Гарно було б, якщо це рішення було прийнято на рівні законодавчого акту чи до закону «Про місцеве самоврядування», але почати можна зі змін в херсонському Статуті, вважає Ільченко.  

А Олександр Мошнягул, керівник ПЦПСД та регіонального Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії вважає навпаки – що кількість необхідних підписів треба зменшити, адже на сьогоднішній день виявляється легше домовитися з якимось депутатом, щоб той виніс питання на розгляд сесії.

«На сьогоднішній день ми маємо певні правові обмеження та ускладнення в питанні внесення місцевої ініціативи. Процедура передбачає погодження з юридичним відділом міськради. Тож у влади є можливість заблокувати або не розглянути на певному етапі проект рішення. Якщо б процедура реалізації в нашому Статуті була легше та був би менший кількісний ценз (наприклад, 100 чоловік), я переконаний, що такі місцеві ініціативи активна громадськість використовувала б частіше», - коментує експерт.  

Як використовують місцеві ініціативи в інших містах? Ми запитали у голови Волинського Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії Ірини Гайдучик.

«У Статуті Луцької територіальної громади данна процедура прописана дуже добре. Ми подаємо  в місцеву раду звернення про те, що готуємо питання в формі місцевої ініціативи, прописуємо дату і час, коли мають відбутися загальні збори, бо вони згідно з нашим Статутом обов’язкові. На цих загальних зборах має бути не менше, ніж 20 людей. Це не є багато, особливо якщо питання справді важливе», - розповідає громадська активістка.

У Луцьку проект рішення в порядку місцевої ініціативи можна подавати або як пропозицію, або як проект рішення. Якщо проект рішення, то ініціатори прописують все, враховуючи регламент, готують супровідний лист. Якщо пропозиція, тоді вже міська рада з відповідним Департаментом чи відділом буде розробляти проект рішення, щоб подати на сесію.

Використовували у Луцьку місцеві ініціативи не раз, але у більшості випадків на прикінцевому рахунку вони не були підтримані депутатським корпусом. Лише одна – прозорості комунальних підприємств – отримала підтримку. А ініціативи стосовно прозорості сайту місцевої ради, публікації результатів реалізації інструментів місцевої демократії не заручилися підтримкою депутатів і зараз знаходяться на доопрацюванні.

«Якщо місцева ініціатива є адекватна і не містить ніякого політичного забарвлення, то у нас реально досягнути якогось компромісу з місцевою радою», - резюмує Ірина Гайдучик.

Тож який висновок можна зробити? Місцева ініціатива – реальний та дієвий механізм. Але для досягнення певної мети мало лише місцевої ініціативи, адже не факт, що депутати проголосують «за». Потрібно використовувати всі можливі інструменти, організовувати адвокаційну кампанію, підключати інформаційні канали, не гребувати людським фактором – пояснювати не тільки громадянам, а й депутатам, чому питання є важливим. Тільки такі послідовні та продумані дії приведуть до успіху.

У наступному матеріалі ми розкажемо про такий механізм місцевої демократії як громадські слухання та досвід їх реалізації в Херсоні.

Публікація підготовлена в рамках проекту "Впровадження механізмів демократії участі - шлях до вирішення проблем та подолання конфліктів", що впроваджується на Херсонщині Причорноморським центром політичних та соціальних досліджень спільно з Херсонською обласною організацією Комітету виборців України за підтримки Посольства США в Україні.

скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 1008191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый