» » Треба рятувати херсонське радіо: відкритий лист

Треба рятувати херсонське радіо: відкритий лист

Колективне зверненя Керівництву НТКУ працівників обласного радіо Херсонської регіональної дирекції «Скіфія»

Шановне керівництво НТКУ!

Колектив обласного радіо Таврія (і дротового, і фм) вкрай стурбований тим, що один із найцінніших раніше інформаційних ресурсів області, який користувався значним попитом, зараз опинився у скрутному становищі, і його руйнування та зубожіння триває.

Є об’єктивні загальнорегіональні негативні чинники:

1. Скорочення обсягів мовлення призвело до втрати постійної аудиторії слухачів. Раніше вона на фм-мовленні складалася переважно із офісних працівників, дачників та працівників аграрного сектору, водіїв, і охоплювала понад 300 тисяч людей. Іще понад 100 тисяч осіб (літні люди, люди з обмеженими можливостями, працюючі на дому) залишалися постійними слухачами дротового мовлення обласного радіо. Тепер аудиторія скоротилася втричі на фм-хвилях - оскільки людям не цікавий київський контент, який не вдовольняє їх інформаційних потреб. А через невідновлення дротового зв’язку та радіоприймачів – скоротилася й аудиторія проводового радіо. Отож постійна аудиторія перетворилася на випадкову.

2. Постійні зміни у трансляційній сітці стали як додатковим фактором скорочення аудиторії, так і призвели до зацікавленості рекламодавців співпрацювати з «невловимим» ресурсом, який ще й втрачає аудиторію. Отож, рекламодавець, за винятком представників місцевого політикуму, не звертається до радіо з метою поширення інформації (адже дачники та пенсіонери, яким байдуже, дуже рідко є адресною аудиторією бізнесу).

3. корочення часу трансляції та, як наслідок, зникнення DJ-їв забрало навіть таке джерело прибутків радіо як замовлення привітань, поздоровлень, музичних композицій. І теж вплинуло на скорочення аудиторії слухачів.

4. Громадський ресурс стає неконкурентноспроможним і недооціненим. У той час як приватні радіоточки на першу позицію ставлять прибутковість інформації, а не її суспільну користь чи правдивість. А грантові – дотримання умов надання гранту, що не завжди теж охоплює усі інтереси громади Херсонщини. За таких умов досягнення інформаційної безпеки у регіоні та постійного й повного інформування населення стають сумнівними.

5. Точка зору, що радіо можуть повноцінно замінити Інтернет та ТВ досить непереконлива. Адже радіо давало можливість стежити за новинами, не відриваючись від справ, пересувань, подорожей, роботи тощо. Воно не вимагало від людини відкласти сидіти перед екраном чи монітором, вибирати чи розшукувати конент. Треба було просто увімкнути й дізнаватися близьке, корисне й регіональне - погоду, новини, поради місцевим жителям, відповіді на їх питання. Тепер Херсонська аудиторія позбавлена цих прав та можливостей.

Є й ті чинники, які негативно позначаються на щоденній роботі радіо-журналістів та працівників радіо:

1. Застаріла й ненадійна офісна та звукозаписувальна техніка: старі якісні диктофони з виносним мікрофоном «Morantz» вимикаються іноді на 20 хв. запису. Наявні портативні диктофони «Filips» та «Samsung» не є професійними (якість записаного звуку гірша) і не витримують перепадів температур – вимикаються при -20 та при +30 оС.

2. В умовах перебоїв з фінансуванням працівники радіо змушені ремонтувати оргтехніку «вскладчину», за свій кошт – приміром, на заправку принтерів збирали кошти протягом 2015 року 4 рази.

3. Кошти на проїзд та на перевезення журналістів радіо не виділяються. Вони змушені, отримавши редакційне завдання, діставатися до місця події чи проведення заходу за власний рахунок. І відшкодування таких витрат, які на місяць перевищують 200 грн (це не рахуючи шлях з роботи додому), не відбувається.

4. Ущільнення робочої площі перетворило робоче місце журналістів на «прохідну»: повз їх робочі місця кілька разів на тиждень проходять гості на телепрограми, збори, майстер-класи та гуртки й інші заходи.

5. Скорочення кількості журналістів зумовило те, що кожен і перепрацьовує, взявши на себе декілька напрямків роботи. Крім того ті, хто мав чималий напрямок роботи (силовий блок, аграрний блок, культура та освіта, медицина та спорт, влада та громада тощо) тепер не може якісно розбиратись у проблематиці, яку пропонує слухачам, і підвищувати власну компетентність. Кожен у редакції змушений брати на себе декілька напрямків і, як наслідок, втрачати постійний контакт з управліннями й відомствами, як і можливість планування роботи. і перепрацьовувати тощо.

6. Підвищення зарплат, яке відбулося, призвело до зникнення індексацій. Отож тепер, будучи старшим редактором і маючи оклад в середньому в 1700 грн, журналіст радіо, який раніше отримував на руки хоча б ці гроші, зараз отримує навіть менше від свого окладу – в середньому 1600. А це, за умов зростання цін на комунальні послуги (в середньому 1300 грн.), послуги зв’язку, транспорт тощо є неадекватною оцінкою праці, яка носить ненормований, а іноді навіть небезпечний (з огляду на масові заходи і близькість кордону) характер.

7. Стимулювання ефективного журналіста до професійного зростання преміями, зарплатнею, як і сама можливість кар’єрного зростання, на обласному радіо нині відсутні. Це призводить до того, що якісні кадри змушені йти з радіо в ніші сфери заробітку. Натомість саме обласне радіо з поважного ресурсу перетворюється на конвеєр для тимчасового працевлаштування випадкових людей, які не планують присвятити своє життя радіо журналістиці.

З огляду на все, викладене вище, просимо вжити заходів і переломити ситуацію. Адже сама відсутність слова «радіо» у назві Національна телекомпанія підштовхує до висновків, що цей ресурс опинився поза увагою і може бути втрачений (цілком імовірно, щоб для пізнішого новостворення). А це у час інформаційної війни – небезпечно.

Пропозиції

1. Для інформбезпеки краю слід повернутися до цілодобової трансляції, яка забезпечить повноцінне інформування населення, а також широке залучення рекламодавців та замовлення пісень та композицій від населення. Для дотримання ж централізованої державної політики у сфері радіомовлення - зробити обов’язкові включення Всеукраїнського радіо декілька разів на добу (або транслювати його з 21 до 9 години ранку).

2. Для покриття усієї області та охоплення єдиним інформаційним контентом якомога більшої кількості людей є потреба у широкому відновленні проводового мовлення, збільшенні потужності апаратної частини та створенні реального Інтернет-варіанту обласного радіо. Інші радіоточки не перекривають більш потужних закордонних сигналів.

3. Переглянути умови залучення рекламних коштів та співпраці з відомствами, управліннями, громадськими організаціями, зробивши вигідною та цікавою тривалу співпрацю, цикли програм на платній основі тощо.

4. Передбачити оновлення оргтехніки та звукозаписувальної техніки, яка на часі є переважно морально застарілою.

5. Переглянути оклади, щоб молодий спеціаліст претендував не на мінімальну заробітну платню як робітник без кваліфікації та освіти, а розумів, що його робота є престижною та відповідальною. Інформування про грошове забезпечення зробити прозорим і постійним.

6. Журналісти зі стажем понад 3 роки повинні мати можливість переходити на вищий рівень оплати праці, якщо виконують значний обсяг роботи та творчо й компетентно підходять до виконання завдань. Доцільною буде навіть можливість атестування та присвоєння категорій і, відтак, збільшення зарплатні, професіональний та кар’єрний зріст.

7. Потрібні надбавки за інтенсивність у роботі та за небезпеку, адже місцевим журналістам доводиться працювати у місцях заворушень, при масових скупченнях громадян та відвідувати потенційно небезпечні об’єкти.

8. Слід передбачити механізм відшкодування транспортних витрат для журналістів, які на часі дістаються своїм коштом на «оперативки» - понад 300 грн на місяць тільки по місту.

9. Журналісти та працівники радіо повинні бути обізнані з перебігом реформ у суспільному мовленні, з тими вимогами, які до них висуваються, щоб відповідати посаді, актуальним тенденціям та якісно виконувати свою роботу.

У будь-якому випадку, згідно з загальною тенденцією до децентралізації влади, обсяг регіонального мовлення, його якість та контент має визначати місцева громада Херсонщини, а не далекі від регіональної проблематики столичні чиновники.


Джерело Х-км:територія людей

скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 1008191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый