Херсонщина залишається регіоном, який потерпає від постійних бойових дій та обстрілів. Більша частина області (районних центрів) і надалі залишаються окупованими.
Якщо видання обласного центру після повернення Херсона під контроль України дещо ожили, то зовсім інша ситуація із гіперлокальними виданнями окремих громад – друковані видання перестали існувати як клас взагалі, а щодо онлайн видань – ті повністю адмініструються з підконтрольних територій. Відтак змінилася специфіка їх наповнення. Звичайно, ми не вважаємо медіями новостворені пропагандистські ЗМІ, які мають «власкорів на місцях», доступ до місця подій, «героїв», «експертів» тощо. Наші видання, які залишаються проукраїнськими, натомість змушені посилатися на анонімні телеграм-канали, свідчення місцевих мешканців, а також передруки тих же пропагандистів.

У серпневому моніторингу рівня гендерної чутливості районних медіа Херсонської області взяли участь 5 інтернет-видань: «Новий візит», «Іванівка.info», «Нижні Сірогози.City», «Нова Каховка.City», «05542 Олешки online» та 5 друкованих видань: «Придніпровська зірка», «Рідний край», «Сільські новини», «Трудова слава» та «Каховська зоря».
Загалом було розглянуто 229 публікацій. Мета моніторингу проаналізувати кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів та героїнь і героїв херсонських медіа, наявність стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах, тематичних статей. Перша хвиля відбулася в лютому, друга у квітні, а третя у червні 2020 року.

Фонд громади Херсона "Захист" нагадав партійцям про гендерний баланс. В повідомленні від Фонду йдеться про те, що при формуванні партійних списків треба дотримуватися гендерної квоти, а також про те, що фонд з жовтня минулого року проводить навчання жінок-лідерок, яких можна включати до списків партій під час місцевих виборів. Ці лідерки - підготовлені та добре мотивовані.

28 грудня в херсонському конгрес-холі були представлені результати проекту «Гендерна (не)рівнітсь – мовою ворожнечі», який мав на меті показати як на локальному рівні  ставляться до принципу гендерної рівності, державної гендерної політики та проаналізувати використання мови ворожнечі в цій сфері.

Що думають про гендерну рівність та мову ворожнечі пересічні херсонці, ми вже дізналися та пішли далі, взявши інтерв’ю у відомих у Херсоні громадських діячів, зокрема гендерних експерток. Вони не тільки розповіли, чим небезпечна мова ворожнечі за гендерною ознакою, а й дали поради, що роботи для її подолання.

Чи є в Україні гендерна рівність? Чи стикалися ви з мовою ворожнечі за гендерною ознакою? Такі питання ми задали херсонцям в рамках проекту «Гендерна (не)рівність у м.Херсоні – «мовою ворожнечі» і отримали досить цікаві відповіді. Дехто з молодих людей, наприклад, вважає, що «другий раз дівчині подобається, коли її називають сучкою», дехто – що краще обізвати, ніж вдарити, дехто – що в його світі мови ворожнечі не існує. Деяким жінкам пощастило з «лояльним оточенням», а деякі почули мову ворожнечі в свою адресу ще в університеті. Одним словом – тема виявилася дуже цікавою та дискусійною.