незалежний спостерігач

Ібрагім Сулейманов: Ворог, апелюючи до статті про колабораціонізм, говорить кримчанам, що їм в Україну не треба тому що всі опиняться за ґратами

В гостях у "Політичної Херсонщини" відомий громадський діяч, медійник Ібрагім Сулейманов. Це вже четверта зустріч й вже перетворилася на добру традицію.  Й ми говоримо про Крим, Херсон і чим живе громада кримських татар в такі складні часи.

Детальніше

Дементій Бєлий,
редактор "Політичної Херсонщини",
політолог

Барабани радості або кілька слів про українське відродження

Я назавжди запам'ятав як на початку 90-х років на якусь херсонську філологічну конференцію прийшла із доповіддю талановита викладачка з української філології Херсонського державного університету Наталія Чухонцева з купою книжок. Й замість вступу почала ці ...
Детальніше
Політична Херсонщина » Політика » Гіперлокальні видання Херсонщини живуть війною: результати моніторингу

Гіперлокальні видання Херсонщини живуть війною: результати моніторингу

Херсонщина залишається регіоном, який потерпає від постійних бойових дій та обстрілів. Більша частина області (районних центрів) і надалі залишаються окупованими.
Якщо видання обласного центру після повернення Херсона під контроль України дещо ожили, то зовсім інша ситуація із гіперлокальними виданнями окремих громад – друковані видання перестали існувати як клас взагалі, а щодо онлайн видань – ті повністю адмініструються з підконтрольних територій. Відтак змінилася специфіка їх наповнення. Звичайно, ми не вважаємо медіями новостворені пропагандистські ЗМІ, які мають «власкорів на місцях», доступ до місця подій, «героїв», «експертів» тощо. 
Наші видання, які залишаються проукраїнськими, натомість змушені посилатися на анонімні телеграм-канали, свідчення місцевих мешканців, а також передруки тих же пропагандистів.
 Українські видання, що висвітлюють події на вже звільнених територіях правобережжя, мають ширше тематичне, тобто краще кількісне і якісне наповнення (bilozerka.info, https://visti.ks.ua/). Що ж стосується Генічеська, Нової Каховки, Нижніх Сірогоз, Скадовська – тематика гіперлокальних видань цих окупованих регіонів залишається бідною, як і їхнє кількісне наповнення. Достеменно не відомий також який відсоток мешканців цих громад має реальний доступ до цих видань.
Протягом моніторингового (5-16 лютого 2024) періоду оригінальні авторські публікації у гіперлокальних ЗМІ одиничні, а війна та бойові дії, як і раніше, - найбільший чинник, який моделює усю роботу і тематику медіа-ресурсів. Тема екології/довкілля (після сплеску про підрив  Каховської ГЕС), а також дозвілля відсутні у публікаціях повністю. Практично немає статей, що стосувались би політики/місцевої влади, та медицини/охорони здоров'я.
 Отож, висновок такий – гіперлокальні видання живуть наболілим: війна, волонтерка, відновлення, покарання колаборантів та життям окупованих територій.  Відштовхуючись від окресленої загальної картини перейдемо до моніторингу гендерної чутливості.

ЧОЛОВІКИ ДОМІНУЮТЬ І ЯК ЕКСПЕРТИ, І ЯК ГЕРОЇ ПУБЛІКАЦІЙ
Для моніторингу  гендерної чутливості медіа гіперлокальних видань Херсонської області у лютому 2024 року були обрані 9 інтернет-видань: «Visti.ks.ua», «Bilozerka.info», «Генічеськ.Сity», «Нижні Сірогози.Сity», «Район.Генічеськ», «Нова Каховка.Сity», «Район.Каховка», «Район.Скадовськ», «Скадовськ.Сity». Загалом вони репрезентують видання 6 громад Херсонщини. Загалом у межах моніторингу були розглянуті понад 341 публікація, з них 287 публікацій так чи інакше стосувалися теми війни, що склало близько 84%.
Як і раніше більшість матеріалів, які потрапили у моніторинг, були новинно-інформаційного характеру: інформаційні повідомлення, пресрелізи військових адміністрацій, частин ЗСУ, волонтерських фондів, місцевих посадовців, телеграм-каналів (в т.ч. з окупованих територій), повідомлень у соціальних мережах. Із значним відставанням на другому місці – репортажі. Загалом 84% публікацій у медіа стосувалися війни. Це близький показник до  результатів моніторингу обласних медіа у 2023 році (тоді фіксували 80-90%). Продовжується тенденція переважання кількості чоловіків як експертів (тих, хто коментує, кого цитують) та героїв. Загалом представленість експерток та героїнь у гіперлокальних медіа склала серед усіх тем – 32% та 35% відповідно.
Що ж до експерток та героїнь у військовій тематиці, то їх тут 21% та 32% відповідно. Це одні з найгірших показників за увесь час моніторингу у 2022-2023 роках. Така ситуація здебільшого склалася через те, що у більшості випадків війну коментують представники ВЦА та посадовці, серед яких більшість чоловіки. 

Цю статистику посилюють також згадки-епітафії щодо полеглих воїнів. Будемо відверті: якби не поодинокі речниці, як-от керівниця об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони та охорони півдня Наталія Гуменюк, ситуація з присутністю жінок у журналістських матеріалах була б значно гірша.
Крім воєнної та військової тематики, найбільш представлені у друкованих ЗМІ теми волонтерства, бізнесу/економіки, соцполітики/соцзахисту та криміналу.
Найвищий відсоток жінок у темах освіта/наука (50% експерток, та 100% героїнь), соцполітика/соцзахист (57% експерток, та 100% героїнь), баланс спостерігається у матеріалах про волонтерство/благодійність (40% експерток, та 53% героїнь). У цих категоріях загальний відсоток експерток та героїнь подекуди переважає 50%.
Загалом кількість жінок-експерток та героїнь є невтішно низькою у всіх видання. І навіть у випадках, коли відсотково ми маємо непогані показники представленості жінок, це нажаль, випливає лише з низької кількості публікацій на цю тему.


ФЕМІНІТИВИ – НОРМА
Усі без винятку проаналізовані видання не нехтують вживанням фемінітивів у найрізноманітніших формах: ініціаторка, проректорка, гауляйтерка, фігурантка, дописувачка. Це вже говорить про те, що журналісти херсонських гіперлокальних ЗМІ свідомо і постійно користуються фемінітивами. Усього в досліджених публікаціях ми знайшли 87 випадків вжитку фемінітивів та 7 випадків вживання мускулінітивів. Можливо, не надто велике число, але ж зважаймо, що більше половини новинних повідомлень взагалі безоособові. Тут варто зазначити, що загальну картину вживання фемінітивів псують окремі публікації, які з невідомих нам причин проходять редакційний контроль.
Найбільше мускулінітивів (4 випадки) ми зафіксували у виданні Нижні Сірогози.Сity: тут і «член Ради ВПО Любов Рудя» і «Олена Каплій — кандидат юридичних наук, «Світлана Сітнік, член Ради ВПО». Знову ж таки, усі випадки вжитку – в одній публікації. І це правило «однієї ложки дьогтю» фактично стосується усіх видань, де траплялися мускулінітиви.
Загалом за рівнем гендерної чутливості (кількістю жінок і фемінітивів у контенті) Район.Каховка, Visti.ks.ua, Нова Каховка.Сity та Вilozerka.info стають лідерами лютневого моніторингу. Відсоток гендерної чутливості серед аналізованих ЗМІ коливається у межах 39%-61%.
Ми не зафіксували стереотипних суджень у публікаціях жодного з аналізованих видань. І, на жаль, публікацій, присвяченим питанням гендерної рівності, теж.
Як висновок: усім виданням варто звернути увагу на гендерний баланс у публікаціях. Це значно покращило б видимість жінок у суспільстві.


 
За результатами моніторингу у лютому 2024 р. Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Херсонщини склав 54%. Це – один із найвищих показників по Україні. Ознайомитися з рейтингом медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу

Експертка з моніторингу – Оксана Жіляєва
______________________
Гендерний моніторинг гіперлокальних медіа відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій та за підтримки «Медійної програми в Україні», Internews.



Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 100 8191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый

розроблено - photografica