Як свідчать результати аналізу, у друкованих херсонських ЗМІ жінки були експертками в журналістських матеріалах (тобто коментували ту чи іншу тему) в 26% випадків, героїнями – в 32%. Однакова кількість експерток і експертів – у матеріалах на освітню тематику, майже однаково – в категорії «Інше», куди, зокрема, ввійшли публікації на тему правопорушень. Майже відсутні чоловіки як герої матеріалів на медичну тематику, однак у 73% випадків вони є експертами. Так само більш чоловічою лишається політична та бізнес-сфери, маже повністю – спортивна тематика (тут зафіксовано лише 4% героїнь) - йдеться у черговому звіті Індексу гендерної чутливості місцевих медіа.
Мета моніторингу - виявити рівень гендерного балансу в журналістських матеріалах, вживання фемінітивів, а також - наявність/відсутність гендерних стереотипів та сексистського контенту (вони заслуговують на окрему увагу і не ввійшли в Індекс гендерної чутливості).
Індекс гендерної чутливості регіональних медіа в цілому по 24 областей України у серпні склав 37%.
Це - найвищий показник порівняно з іншими місяцями, в яких відбувався моніторинг (у лютому і квітні він складав 32%, у червні - 34%). Такими є дані четвертої хвилі моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа, проведеного 11-17 червня 2019 року 24 областях України Волинським прес-клубом, Гендерним центром Волині та Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).
У журналістських матеріалах присутність жінок як експерток (тих, котрі коментували ті чи інші питання) склала 34%, а героїнь - 28%. При цьому у друкованих ЗМІ простежується вищий відсоток залученості жінок (35% експерток і 30% героїнь), аніж в інтернет-виданнях (33% експерток і 28% героїнь).
Лідерами за кількістю експерток є кіровоградські медіа (48%), на другому місці - донецькі та полтавські видання (по 44%), 42% - у запорізьких медіа, 41% - у харківських, по 40% - у тернопільських, хмельницьких і чернігівських. За кількістю жінок як героїнь публікацій домінують харківські видання - 44%, друге місце посідають сумські - 36%, третє - дніпропетровські та миколаївські - по 35%. За кількістю фемінітивів у журналістських матеріалах першість посіли львівські видання (77%), на кілька показників відстають від них чернівецькі медіа (74%), а третю сходинку займають івано-франківські ЗМІ - 68%.
Найчастіше жінок залучали коментувати теми освіти (52%) і медицини (49%), в яких усі медіа разом досягли гендерного балансу, в 39% - тему культури. Як героїні журналістських матеріалів жінки переважають у медичній тематиці (42%), дещо менше - в освітній і розважальній (по 36%), на третьому місці - культура (33%) та волонтерство (32%).
З огляду на відсоток жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв журналістських матеріалів та вживання фемінітивів у серпні 2019 р. найвищий Індекс гендерної чутливості - у львівських медіа (47%). Цю позицію вони утримують із червня місяця (тоді цей показник складав 45%). На другому місці опинилися кіровоградські видання (45%), які у червні були третіми із 41%. На третій позиції - медіа Харківської та Чернівецької областей (по 43%). Найнижчі в рейтингу залишаються київські видання (26%).
У кожній області аналізу підлягало по 5 друкованих (окрім серпневого моніторингу, коли друком не вийшло 3 газети) і 5 інтернет-виданнь, які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми (із їх переліком можна ознайомитися в матеріалі про результати лютневого моніторингу). Загалом за моніторинговий тиждень було проаналізовано 23 593 матеріали, із яких 4 309 – у друкованих ЗМІ і 19 284 – в інтернет-виданнях.
Ситуація у херсонських медіяІз 11 по 17 серпня 2019 року проводився гендерний моніторинг матеріалів друкованих та інтернет ЗМІ: «Гривна», «Новий День», «Днепровский проспект», «СВ» «Вгору», «Херсон онлайн», «Херсонці», «Херсонщина за день», «0552», «ПІК». Загалом проаналізовано більше тисячі публікацій (238 матеріалів у друкованих ЗМІ і 1114 матеріалів у інтернет-виданнях).
Як свідчать результати аналізу, у друкованих ЗМІ жінки були експертками в журналістських матеріалах (тобто коментували ту чи іншу тему) в 26% випадків, героїнями – в 32%. Однакова кількість експерток і експертів – у матеріалах на освітню тематику, майже однаково – в категорії «Інше», куди, зокрема, ввійшли публікації на тему правопорушень. Майже відсутні чоловіки як герої матеріалів на медичну тематику, однак у 73% випадків вони є експертами. Так само більш чоловічою лишається політична та бізнес-сфери, маже повністю – спортивна тематика (тут зафіксовано лише 4% героїнь).
В херсонських інтернет-виданнях жінки виступають героїнями в темах розваг, війни та культури (57%, 40% і 35%). Експертками найчастіше фігурують у матеріалах на теми культури й освіти (43% та 36%). У політичній, економічній та спортивній тематиках домінують чоловіки, хоча жінок значно більше, ніж у відповідних категоріях у друкованих видань.
Загалом до чоловіків-експертів журналісти звертаються частіше, ніж до жінок. Головною темою тижня була політика (результати виборів та їх наслідки), спортивні змагання та волонтерська діяльність.
Найбільше фемінітивів – у херсонських друкованих ЗМІ (50%). Найчастіше ними послуговуються газета «Новий день» (78%), зовсім відсутні фемінітиви у газетах «Гривна» і «Днепровский проспект». Лідером серед інтернет-видань є ПІК (67%), а на останньому місці – новинний сайт 0552.ua і «Херсонщина за день» (по 0%).
Зберігається тенденція до збільшення кількості безособових повідомлень та посилань, наприклад «за повідомленням прес-служби» та передруків із сайтів державних установ. Зменшується кількість авторських матеріалів в усіх виданнях.
Індекс гендерної чутливості херсонських медіа у серпні – 29%. Це – один із найнижчих показників серед друкованих та інтернет-видань 24 областей України. Ознакомитися із загальними даними можна на сайті Волинського прес-клубу.
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews