Під час круглого столу експерти, журналісти, редактори та юристи обговорили етапи імплементації закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», виклики для робочих колективів та перспективи і можливості для районних видань у майбутньому, а також поділилися власним досвідом реорганізації журналістських колективів.

На початку круглого столу відбулося скайп-включення з юристом Інституту медіа права (Київ) Галиною Чижик, яка розповіла про основні пункти закону та відповіла на питання присутніх на заході редакторів районних газет.

Директор департаменту з питань внутрішньої та інформаційної політики при Херсонській обласній державній адміністрації Ольга Савенко зазначила, що на сьогоднішній день ЗМІ семи районів виявили бажання "роздержавитися". Цього вимагає не тільки закон, а й самі журналісти.

За словами Ольги Савенко, Херсонська облдержадміністрація не співпрацює з комунальними ЗМІ, а укладає договори про співпрацю з незалежними виданнями.

Проблему директор Департаменту питань внутрішньої та інформаційної політики вбачає в фінансуванні, яке районним газетам доведеться тепер забезпечувати власними силами. Навіть до депутатів Херсонської обласної ради було важко донести те, що потрібно виділити гроші на висвітлення діяльності ХОДА.

"Я знаю, наскільки важко зробити газету такою, яку б захотіли купувати. Тож виживуть ті видання, у яких редакція потужніша", - прокоментувала Ольга Савенко.

Головний редактор газети «Чорноморець» (Скадовськ) Тетяна Підгородецька наголосила на тому, що у зв’язку з роздержавленням головний редактор газети має бути в першу чергу добрим менеджером та підприємцем. 

"Чиновники не розуміють, що газета надає інформаційні послуги, і за це треба платити. Мало чиновників розуміють, скільки коштів йде на утримання газети і дивуються, навіщо газеті такі гроші", - коментує головний редактор газети «Чорноморець».

Також, за словами Тетяни Підгородецької, у районах "хто платить, той замовляє музику". А влада не сприймає, коли журналісти намагаються привести інформацію в більш-менш читабельний вигляд, тому доводиться публікувати суху офіційну статистику, яку не розуміють люди.

"Дуже складно позбутися шлейфу дружби з владою, бо читач думає, якщо газета влади, то там публікується те, що вигідно владі", - додала Тетяна Підгородецька.

Заступник головного редактора газети "Каховська зоря" Жанна Кисельова підняла таку тему як перешкоджання журналістам в доступі до інформації.

"У Каховці на газету нема ні копійки дотацій. Ми можемо утримувати газету тільки за рахунок реклами. Наші засновники (влада) почали співпрацювати з іншими газетами та не надають нам інформацію", - зазначила заступник головного редактора.

За її словами, процес роздержавлення тормозить голова районної ради.

Головний редактор газети "Червоний промінь" (Нижні Сірогози) Віта Копенко розповіла, що їх газета шукає інші джерела фінансування окрім грошей засновника, співпрацює з сільськими радами – обдзвонює, пропонує інформаційні послуги.

"Крім того, ми ставимо і матеріали, цікаві для читачів. Об'єктивна інформація повинна бути в будь-якому виданні", - вважає Віта Копенко.

Як зазначила заступник голови ОО Національної спілки журналістів України Любов Лагутенко, на жаль, залишилася звичка, що газета підконтрольна владі. Цей стереотип потрібно змінювати.

Перша панель круглого столу завершилася на тому, що Ольга Савенко порадила редакторам районних газет у разі порушення районною владою закону звертатися до ОДА та пообіцяла допомогти розібратися з ситуацією.

Друга панель круглого столу була дискусійною. Її результатом стали рекомендації для районних ЗМІ, що робити, аби "вижити" під час роздержавлення:

• Писати більше про людей (привітання, рубрика "Гордість школи району", спортивна рубрика)
• Розширити поняття суб’єкт господарювання у статутній діяльності
• Зменшувати віковий ценз, активно використовувати соціальні мережі
• Отримувати юридичні консультації від експертів
Повний відео запис круглого столу можна подивитися на каналі Кризового медіа-центру Херсон.