Чи можуть громадяни міста розподіляти кошти з міського бюджету? Деякі мешканці скажуть що ні, не можуть. І ще уточнять що «це привілеї тих, хто там у владі – депутатів, чиновників, мерів та інших можновладців». Хтось скаже що звісно можуть – через представницькі органи, а саме депутатів та мера, яких вони обрали, чиновників, які працюють на податки громадян. Але, як не крути, механізмів прямої демократії у бюджетному процесі (коли саме громадяни прямо голосують на виділення коштів на ті чи інші потреби міста) в нашій області знайти складно. Тим не менш, демократія на місці не стоїть, навіть в Херсоні.
Останній рік в інформаційному полі міста і області періодично виринала тема так званого бюджету участі (партисипативний\торний бюджет, конкурс громадських проектів з фінансуванням з міського бюджету, прямий розподіл бюджету громадянами і т.д.). Сама по собі назва «бюджет участі» майже повністю розкриває суть цього явища – місцевий бюджет, у формуванні якого напряму приймають участь мешканці громади. Форматів для реалізації цього механізму в світі велика безліч, але загальні риси і алгоритми однакові:
Оголошується про початок прийому проектів на фінансування з міського бюджету (найчастіше до цього моменту вирішується який відсоток місцевого бюджету буде виділено на громадські проекти). Подавати на конкурс свої заявки можуть всі мешканці громади і тематика може стосуватись як всього міста, так і окремого мікрорайону, вулиці, закладу.
Обговорення та перевірка проектів, інколи – відбір проектів для голосування. На цьому етапі заздалегідь сформовані комісії (з мешканців міста, посадовців, чиновників, депутатів та інших осіб, які будуть включені до складу) відкрито перевіряють подані проекти на відповідність до критеріїв конкурсу.
Промоція та голосування за проекти – мешканці, які подали проекти, розказують іншим мешканцям про свої ідеї, їх значущість, етапи та кінцевий результат. Після цього відбувається процес голосування, на якому мешканці громади мають змогу віддати свій голос за обрані проекти.
Внесення обраних проектів до бюджету на наступний рік.
Реалізація та контроль за виконанням проектів.
Варіацій для реалізації кожного етапу бюджету участі («БУ») безліч і залежить від специфіки окремої громади. На практиці це означає, що самі громадяни у співпраці з представниками влади випрацьовують зручну схему втілення ідеї участі громадян у благоустрою міста.
Резонним буде запитання процедури реалізації партисипативного бюжету в Україні – чи є
законні підстави для впровадження такої форми прямої демократії? Адже Бюджетний кодекс України (як і ЗУ «
Про місцеве самоврядування») взагалі не дає визначення такого поняття як «бюджет участі», а повноваженнями формувати та використовувати бюджеті фінансові ресурси мають право тільки органи державної влади та органи місцевого самоврядування (і органи влади АРК). На це питання відповів заступник директора фундації PAUCI (Фундація Україно-польської співпраці)
Костянтин Плоский, в
своєму інтерв’ю з Анною Герич, журналісткою сайту «Велика Ідея»:
«На мою думку, законодавча база не така важлива в цьому процесі. Чинна дозволяє створювати партисипативні бюджети. Чернігів, Полтава і Черкаси вже це прекрасно довели, затвердивши місцеві нормативні акти… Ми активно запрошували польських експертів, самі їздили подивитися, як це працює в Польщі. І в нас теж спочатку було багато запитань. Ми теж питали: «А як із законодавчою базою?». Але один із висновків, який ми вже зробили для себе: законодавча база ― це взагалі не проблема. Про неї треба думати: розробити положення чи вдатися до якогось іншого механізму. Але місцеву законодавчу базу, при бажанні, легко створити. Тим більше, треба сказати, що жодної національної законодавчої бази для партисипативного бюджету нема і бути не може. Бо це дуже локальна річ, і жодним чином із кабінетів міністрів чи інших державних службовців внормувати її неможливо. І не треба».
Важливий аспект «БУ» – розмір фінансування. Скільки бюджетних коштів необхідно виділяти на реалізацію поданих за ініціативою громадян проектів? Яка практика існує в світі? Як зазначалося вище, ситуації з фінансуванням бюджету участі варіюються в залежності від кожного міста. Наприклад, в
Порту-Алегрі (Бразилія), де вперше в світі в 1989 році був запроваджений партисипативний бюджет, громадяни вже використовують більше 20% від міського бюджету на реалізацію проектів, поданих громадянами. За майже 30 років ідея БУ сильно еволюціонувала, як зазначив в
своєму інтерв’ю Ейнар Браатен, професор Норвезького інституту міських та регіональних досліджень, Університету Осло та Акершус (
журналістка УКУ, Оксана Василиця):
«У Порту-Алегрі рада партисипативного бюджету аналізує не тільки бюджет, а й займається інвестиційними проектами. Наприклад, Ви хочете спорудити 100 нових шкіл. Для цього необхідно буде найняти нових викладачів та новий персонал, що зумовить зростання витрат проекту. Тобто під час розгляду проекту потрібно враховувати довгострокові витрати (утримання, експлуатація), що не завжди береться до уваги при партисипативному бюджетуванні. Найлегше організувати проекти для партисипативного бюджетування, коли вони не потребують значних довгострокових вкладень. Це може бути відновлення парку, зведення спортивних майданчиків тощо»
В сусідній Польщі практику БУ почали запроваджувати лише у 2011 році і станом на 2014 рік, за
словами Юстини Півко (за цим посиланням ви також знайдете історію виникнення «БУ» і детальніше про його реалізацію в Польщі), координатору партисипаторного бюджету, Центр громадських комунікацій, м.Варшава, обсяги бюджетів участі у Польщі –
від 40 тисяч до 60 млн злотих, від 0,002% до 3,4% від загального бюджету міста.
«БУ» може приймати різні форми – від делегування владою громадянам права обирати, куди направити визначений відсоток бюджету (наприклад, Чикаго, США), до формування на 1 рік паралельної міської ради – Ради партисипативного бюджету (Порто-Алегрі, Бразилія), яка вивчає міський бюджет та дає прямі рекомендації, що повинно бути зроблено в місті.
В Україні «БУ» в рамках пілотних проектів вже реалізується в кількох містах. Розглянемо як
приклад Полтавський досвід. Над Положенням про «БУ» працювали депутати, посадовці та громадські активісти, наразі триває робота над розробкою відповідної міської цільової програми, яка деталізує всі необхідні процедури. На 2017 рік «БУ» в Полтаві складатиме не менше 0,1% від загального обсягу бюджету міста. Створювати проекти, які стосуються як всього міста, так і певної суспільної групи, зможуть жителі міста, за віком старші 16 років. Тематика проектів не обмежується, головне, щоб була спрямована на вирішення суспільно-значимих питань і відповідала визначеним вимогам. Надалі, автор повинен зібрати 15 підписів на підтримку проекту і надіслати всі необхідні документи до міської ради, після чого спеціально створена Експертна група верифікує подані заявки. Кожен житель міста матиме змогу підтримати не більше однієї пропозиції загальноміського характеру та 3-х районного. Голосувати громадяни матимуть змогу як на сайті міської ради, так і в пунктах для голосування.
В ідеалі все виглядає дуже райдужно, але існують і ризики, які окреслив вище згадуваний Ейнар Браатен:
«Коли ми говоримо про державні гроші, то не можемо не згадати про громадські еліти. Наприклад, існує асоціація громади кварталу. В ній є органи управління. Окремі люди в цих органах займають керівні посади протягом 10-15 років і з легкістю можуть впливати на розподіл коштів. Також вони можуть отримати кошти, щоб потім їх витрачати на власний розсуд. Для таких дій вони використовують свої сім’ї. Це вид непотизму. Ви повинні уважно слідкувати, на що витрачаються гроші: чи їх крадуть у будь-якій формі, чи використовують не за призначенням. Робота з громадою – це не завжди лише позитивні моменти»
«БУ» встановлює традицію участі громадян в житті громади, дає в руки громадянам інструмент прямого впливу на бюджет та одночасно контролю за його виконанням. В якій би формі не впроваджували інструменти «БУ» - чи то безпосередній вплив представників громади на бюджет, чи то виділений депутатами відсоток від загального бюджету на проекти громадян – така форма взаємодії влади і громади позитивно впливає одразу на велику кількість соціальних явищ. Рівень довіри громадян, виявлення нових громадських лідерів, видимі зміни.. та ще багато чого можна додати до цього списку позитиву.
Кожне місто, яке обрало вектор бюджету участі, рухається своїм шляхом до встановлення та розширення контролю громади за бюджетними коштами. У зв'язку з децентралізацією та об’єднанням громад цей процес набуває ще більшої значущості.
В гостях у "Політичної Херсонщини" відомий громадський діяч, медійник Ібрагім Сулейманов. Це вже четверта зустріч й вже перетворилася на добру традицію. Й ми говоримо про Крим, Херсон і чим живе громада кримських татар в такі складні часи.