незалежний спостерігач

Ігор Йосипенко. Агроекологічна катастрофа на Херсонщині: час не обіцяти, а діяти

Ігор Йосипенко, фермер. Фото Facebook
Відомий херсонський фермер, керівник відомого сільгосппідприємства "Злата Таврії", політичний та громадський діяч, в нещодавньому минулому депутат Херсонської обласної ради Ігор Йосипенко опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці пост про екологічну катастрофу, яка розгортається на полях правобережної Херсонщині. 
Тригером цієї катастрофи стало знищення росіянами Каховського водосховища, що призвело до повної руйнації зрошувальної системи, яка наповнювалася водою Каховського водосховища. Тепер води немає й поля нашої області поступово перетворюються на пустелю. 
І.Йосипенко звертається до всіх небайдужих із закликом про створення "стратегії виживання" сільського господарства нашої області.   
Детальніше

Дементій Бєлий,
редактор "Політичної Херсонщини",
політолог

Барабани радості або кілька слів про українське відродження

Я назавжди запам'ятав як на початку 90-х років на якусь херсонську філологічну конференцію прийшла із доповіддю талановита викладачка з української філології Херсонського державного університету Наталія Чухонцева з купою книжок. Й замість вступу почала ці ...
Детальніше
Політична Херсонщина » Культура » "УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ СКАРБИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ" (Погляд з Херсону)

"УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ СКАРБИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ" (Погляд з Херсону)

"УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ СКАРБИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ"

(Погляд з Херсону)

                Чернігівщина – древня українська Земля, де повітря дихає легендами та славетною історією народження Українства. Тут збереглося наше коріння у вигляді археологічних та архітектурних пам'яток з часів стародавнього Чернігівського князівства, яке відіграло видатну роль у формуванні Київської Русі, як першої слов'янської держави. До її складу Сіверська земля (так називалася Чернігівщина в стародавні часи) увійшла ще у дев'ятому столітті, торкаючись своїми кордонами сучасного Підмосков'я - на півночі і території Азовсько-Чорноморського узбережжя - на півдні, займаючи вигідне геополітичне становище в тодішній Європі.

                Перші письмові згадки Чернігова датуються 907 роком у «Повісті минулих літ», однак поселення тут виникло ще у VІІ столітті. Розкинулось воно на високому березі біля місця впадіння річки Стрижень у Десну. З часом природно укріплене місце перших поселень перетворилось на дитинець (центральну укріплену частину) великого міста. Особливого розвитку місто досягло за часів правління династії Ольговичів.

                Як арт-аналітику з Херсону, мені кортіло побачити на власні очі архітектурні історичні чернігівські перлини зображення яких, зберігаються в Херсонському художньому музеї імені Олексія Шовкуненка.

                Наприклад, Борисоглібський собор (1120-1123 рр.) — усипальниця князів роду Давидовичів. Собор вражає своєю візантійською лаконічною бездоганністю, яка була характерною для чернігівської архітектурної школи ХІІ ст. Йому притаманні і надзвичайна досконалість цегляного мурування, висока якість цегли-плінфи, витончене і цікаве різьблення білокам’яних капітелей на півколонах фасадів. В розташуванні цеглин зашифровані знання, які були відомі нашим предкам. 

В колекції Херсонського музею зберігаються одразу дві графічні роботи із зображенням Борисоглібського собору — Георгія Петрова та Владлена Ваганова. 

І якщо Георгій Петров обрав для відтворення собору акварель, то Владлен Ваганов виконав свою роботу вугіллям створивши атмосферу пізньої осені. Георгій Петров зображує собор навесні


А таким я побачив Борисоглібський собор в престурі по Чернігівщині. Правда, художники реалістично передали стародавній дух собору?

Чому собор названий Борисоглібским? З історичних джерел відомо, що свого часу Давид Святославович брав участь у перепохованні мощів святих Бориса і Гліба у Вишгороді. Останки нещасних родичів князя тоді переносили зі старої дерев'яної церкви в новозбудованого кам'яну. До того ж, будував Вишгородську церква батько Давида Святославича. Згодом князь Давид втратив сина, і в пам'ять про нього вирішив побудувати храм в Чернігові, назвавши його ім'ям перших на Русі святих. Цікаво, що брати Борис і Гліб відносяться до числа святих не тільки православної, а й в римо-католицькій церкві. Там у них інші імена: це святі Роман Руський і Давид Польський.

В Херсонському музеї зберігається ще одна картина чернігівських краєвидів – це картина Анатолія Платонова «Чернігів. Околиця. Блакитний день. (1982. Полотно, олія). На якій зображення Спаського собору, який завжди був головною святинею Чернігово-Сіверської землі, її своєрідним суспільно-політичним центром.

    Будівництво собору було розпочато приблизно у 1033—1034 роках за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича. Він розташований в історичному середовищі Чернігова, у центрі колишнього дитинця і довгий час був головною архітектурною домінантою міста.

  От так, дивним чином переплітаються історія, події, мистецтво і подорожі.

 

Арт-аналітик Юрій ЖИТНЯК

 

P.S. Публікацію створено за матеріалами престуру організованого Українським кризовим медіа-центром за фінансової підтримки Міністерства іноземних справ Норвегії в особі Посольства Королівства Норвегії в Києві в рамках проєкту “Сучасні регіональні медіа — запорука якості у медіакомпетентній демократичній Україні”

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 100 8191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый

розроблено - photografica