7 листопада у Херсоні в рамках другого етапу всеукраїнського туру “ЗміниТИ” відбувся публічний діалог “ВиБОРИ: нові правила”, під час якого місцеві депутати, представники громадських організацій та політтехнологи обговорили перспективи виборчої реформи в Україні.

Спікерами заходу були депутати Херсонської міської ради Алла Беліченко (“Опозиційний блок”), Вікторія Борисевич (“Українське об’єднання патріотів – УКРОП”), Дініс Бердник (“Самопоміч”) та Дмитро Іванов (“Солідарність”), а також експерти від громадських організацій: Дементій Бєлий (ХОО “Комітет виборців України”), Олег Кравець (“5 дисципліна”) та Олександр Мошнягул (“Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень”).

Більшість учасників діалогу наголошували, що Україні потрібні стабільні виборчі правила, які б не змінювалися принаймні кілька виборчих циклів, бо стабільність сприяє політичній структуризації суспільства. Натомість ідею перейти на систему з відкритими регіональними списками на парламентських виборах оцінили скептично.

“Відкриті списки – це дуже добре, для нас це символ віри з 2008 року, і я також вірую у відкриті партійні списки. Але має бути стабільна виборча система хоча би 2-3 цикли, ми маємо стабілізувати політичні відносини. У період стабільності ми маємо змінити наше ставлення до політичних партій, бо зараз у нас майже немає справжніх партій, може одна- дві, натомість у нас є партійні олігархи – не плутати з фінансовими олігархами, – які мають своїх сюзеренів, і це не залежить від того, стара ця партія чи нова”, – зазначив Дементій Бєлий.

“Що стосується місцевих виборів, ми перепробували і відносно відкриті списки, але поки не бачимо переваг напівзакритої системи перед мажоритаркою. Йдуть розмови про необхідність повернення мажоритарки на місцевому рівні, щоб депутати не втрачали зв’язку з виборцями”, – наголосив Олександр Мошнягул.

Нагальною потребою натомість назвали роботу з політичною освітою виборців, зокрема необхідність змінювати підхід до неї у школі, навчати критично сприймати передвиборчу агітацію, розуміти повноваження різних органів влади, брати участь у політичних процесах поза виключно виборами.

“Суспільство в нас ніби й політизоване, але останнім часом люди майже не читають, а натомість чітко в телевізорі. При цьому навіть ЗМІ в нас слабкі і часто просто транслюють позицію головного редактора. По телевізору показують депутатів Верховної Ради, когось  люблять, когось ні, когось підстрелили, когось побили. Якщо це буде продовжуватись – виборці й далі будуть не розбиратися уважно, а просто шукати у списках знайомі прізвища”, – наголосила Алла Беліченко.

 Одна з проблем, яка заважає якісному представництву і свідомому голосуванню виборців, – засилля неінформативної реклами на телебаченні. Учасники діалогу пропонували або повністю заборонити політичну телевізійну рекламу, або обмеження її в тій чи тій формі, а також обов’язкове запровадження передвиборчих дебатів.

“Щодо політичної реклами – я би її заборонив, сьогодні час популізму, в Європі теж обирають популістів, а реклама на ТБ цьому сприяє, дає просто голий образ, який може нічому не відповідати”, – зазначив Дініс Бердник.

“Агітація і реклама – це взагалі не ті терміни, які потрібно використовувати в передвиборчому процесі. Треба навчання, роз’яснення виборцям, як розібратися в програмі партії. Ці терміни треба вживати і привчати до них виборців. Реклама, агітація – це все маніпуляції”, – підкреслив Дмитро Іванов.

Окремо піднімалося питання щодо необхідності запровадження гендерної квоти на парламентських виборах, оскільки вона показала свою принаймні часткову ефективність на місцевих виборах.

“Гендерна квота наразі дуже потрібна, бо жінки не йдуть у політику. Щоб ця ситуація змінилася, її потрібно запровадити на 10, 20 років, бо змін після перших же виборів не буде. Так само і з підкупом, політичною рекламою. Треба, щоб пройшло 2-3 каденції”, – заявила Вікторія Борисевич.

З приводу обмеження депутатської недоторканності учасники діалогу підкреслювали, що вона є більше темою для піару, а не реальною проблемою: попри складність процедури, за потреби проти депутатів усе ж можна відкрити провадження і зараз. “З приводу недоторканності є думка, що ця тема себе вичерпала. Зняти недоторканність можна хіба щоб припинити самопіар саме не цій темі”, – резюмував Олег Кравець.

На завершення події представник ГО “Центр UA” Андрій Андрушків привітав учасників з прийняттям у першому читанні Виборчого кодексу (законопроекту 3112-1), який у разі остаточного ухвалення суттєво змінить правила виборів до місцевих рад і парламенту, та закликав не залишати виборчу тему поза увагою:

“Цей законопроект стосується майже всіх питань, які ми сьогодні обговорювали, і може стати основою для стабілізації виборчих правил. Попереду ще точно буде чимало правок, тож зараз треба уважно стежити за роботою парламентарів і тиснути на них, нові правила дійсно сприяли якісній роботі парламенту і оновленню політичної еліти”.

До діалогу Громадський рух ЧЕСНО проаналізував роботу депутатів-мажоритарників від Херсонщини.

Херсонську область у Верховній Раді представляють п’ятеро депутатів. Громадський рух ЧЕСНО зібрав дані про їхню парламентську роботу, щоб виборці могли зробити поінформовані висновки.

Відвідуваність депутатів Херсонщини відповідає середній відвідуваності пленарних засідань (22,6% пропущених засідань за даними електронної реєстрації порівняно з 22,4% по Верховній Раді загалом), але навіть у разі присутності часто ігнорують голосування. Найбільше голосувань пропустив Федір Негой з фракції “Блоку Петра Порошенка” – 57%. Іван Вінник, Юрій Одарченко та Сергій Хлань пропустили понад 40% голосувань. 

Згідно з даними каталогу фігурантів антикорупційних розслідувань ЗМІ, зібраного Громадським рухом ЧЕСНО, двоє депутатів-мажоритарників Херсонщини – Іван Вінник та Федір Негой – згадувалися в таких розслідуваннях, причому перший із них – тричі. Усі розслідування стосуються незадекларованих активів депутатів.

Щоб з’ясувати ставлення депутатів до реформаторських ініціатив, Громадський рух ЧЕСНО обрав 7 законопроектів, щодо яких голосували депутати парламенту 8-го скликання: Закон про публічні закупівлі, Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, Закон про національну поліцію, Закон стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації, Закон про освіту, Закон про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів і Закон про вибори народних депутатів України. Таблиця голосувань мажоритарників області наведена нижче. 

Троє депутатів-мажоритарників від Херсонщини підтримали більшість цих законопроектів (Олександр Співаковський і Сергій Хлань – по шість, Іван Вінник – п’ять). Федір Негой проголосував лише за два законопроекти із семи, а Юрій Одарченко – за жодну з трьох ініціатив, що виставлялися на голосування протягом його депутатства. Жоден представник області не проголосував за медичну реформу.

Аби дізнатись більше про виборчу реформу та потребу запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками, запрошуємо ознайомитись із останніми новинами щодо виборчої реформи на сторінці спільного проекту Руху Чесно і Української правди http://vybory.pravda.com.ua/

Детальніше про події в рамках Туру “ЗміниТИ” в Миколаєві – за посиланням.