Аналізуючи діяльність депутатів Херсонської міської ради ми звертали увагу на те, що наші обранці майже не використовують таке законне повноваження, як «депутатський запит». За 2018 рік не було зафіксовано жодного запиту. В індивідуальному спілкуванні нам пояснюють, що набагато простіше використовувати «депутатське звернення», а їх, дійсно, обранці реєструють в чималій кількості.
Згідно закону «Про статус депутатів місцевих рад», і запит, і звернення, це письмово сформульована вимога до посадових осіб ради; міського голови; місцевої адміністрації; підприємств будь якої форми власності, на яку останні мають надати обґрунтовану та повну відповідь. Різниця лише в тому, що звернення депутат подає особисто, а запит має підтримати рада на сесії.
Ну що ж, звернення так звернення. Ми проаналізували ситуацію за перші півроку (добре, що всі вони своєчасно розміщуються на сайті ради), і побачили таку картину.
До початку нинішнього року було подано 4373 звернення. Якщо не враховувати 87 у 2015 році, виходить 1428 звернень на рік. За перше півріччя поточного маємо тільки 554 документи. Навіть, якщо така результативність збережеться і в 2 півріччі (в чому є сумнів, адже починається період відпусток), то матимемо близько 1100 звернень, тобто майже на третину менше ніж в попередні роки. Про що це свідчить? Депутатська активність іде на спад? Або депутати розчаровані в ефективності самих звернень? Дійсно, багато обранців скаржаться, на те що, питання, які вони зазначають у зверненнях, влада не вирішує.
Але, на сьогоднішній день, запит і звернення, фактично, залишаються єдиними законними повноваженнями депутатів по вирішенню проблем виборців та виборчих округів (якщо не враховувати «телефонне право» та неформальний вплив депутатів). Через запити вирішуються питання надання соціальної допомоги, ремонту доріг, будинків, відновлення освітлення тощо. І якщо депутат реально вирішує зазначені проблеми, він обов’язково готує звернення, адже йому потрібно мати підтвердження власної участі у вирішенні проблеми.
Якщо ж депутат не подає звернення, скоріше всього він не працює з виборцями, не знає їх проблем, і не надасть змістовних пропозиції під час сесії.. Така практика, все інше політика.
Тепер щодо фактів. Почнемо з позитиву, для нього завжди є місце. Найбільше звернень зареєструвала Оксана Дякова (Радикальна Партія Ляшка) – 67. На другому місці представник Самопомочі Андрій Дмитрієв – 59. 42 звернення у представниці УКРОПУ Олени Мазур.
До групи лідерів (ті хто мають 23 звернення і більше) увійшли: Олена Урсуленко (Солідарність) – 24; позафракційні Олег Романюк – 24; Михайло Линецький – 24; Ірина Ценкер – 28 та Дмитро Больбот з Нашого Краю– 23.
Але, поряд з ними, маємо групу обранців які не подали жодного звернення за півроку: Сергій Білоковиленко (Радикальна Партія Ляшка); Сергій Волошинов (Солідарність); Юрій Климентенко та Юрій Шевчук (Наш Край); Юрій Марієв та Єгор Устінов (Опозиційний Блок); Олег Черненко (Батьківщина) Валентин Сух та Ігор Токарєв (Позафракційні).
Ще 5 обранців мають тільки по одному зверненню: Віталій Богданов (позафракційний); Сергій Жуйков (Солідарність), Євген Матковський (Свобода), Станіслав Лисюк та Сергій Собчук (Опозиційний Блок). До того ж є питання щодо цінностей деяких з цих звернень для виборців. Так, звернення Віталія Богданова це запит копій документів стосовно організації відрядження депутатів за рахунок міського бюджету до Харківа. А Сергій Жуйков надіслав звернення щодо припинення розсилки інформації на електронну пошту.
Ситуація по фракціям виглядає наступним чином. Найбільший показник кількості звернень на одного обранця у РПЛ та Самопомочі, 38,5% та 36,5% відповідно. Але слід враховувати, що в цих фракціях залишилось по 2 обранці, і ми фактично маємо тут вплив індивідуального результату Оксани Дякової та Андрія Дмитрієва. У фракції УКРОП показник складає 12,5 звернень на одного депутата; у Солідарності – 10,3; у Нашого Краю – 8; у Батьківщини – 5,5; у Свободи – 5,2. Найгірший результат у Опозиційного Блоку – 3,8 звернень на одного обранця.
В рамках всеукраїнської кампанії Атестації депутатів місцевих рад, ми продовжуємо відстежувати діяльність наших депутатів. Цікаві результати будуть представлені у наступних публікаціях.
Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись
на сайті організації За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в місті Херсоні звертайтесь до: Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень, тел. +38 (050) 396 6752, e-mail admos@ukr.net
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Херсоні за реалізацію ініціативи відповідає Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень.
В гостях у "Політичної Херсонщини" відомий громадський діяч, медійник Ібрагім Сулейманов. Це вже четверта зустріч й вже перетворилася на добру традицію. Й ми говоримо про Крим, Херсон і чим живе громада кримських татар в такі складні часи.
