З Олександром Прокудіним говоримо про те, як наші бійці на лівому березі Дніпра протистоять ворогу, про вартість ремонту укриттів, про стосунки з облрадою, про те, за рахунок чого збільшують кількість саперів, про урядовий експеримент у Посад-Покровському. Питань багато, бо ситуація динамічна, а ситуація в регіоні – це й війна, і відбудова водночас.
ЗА РІК ВОРОГИ ВИПУСТИЛИ ПО ЖИТЕЛЯХ ХЕРСОНЩИНИ 134 ТИСЯЧІ СНАРЯДІВ
- На своїй підсумковій пресконференції в кінці минулого року ви сказали, що Херсонщина пройшла і проходить крізь вогонь та воду. Знаєте, херсонці інколи ображаються в соцмережах, бо у них є відчуття, що про атаки на великі міста країни пишуть і кажуть більше, аніж про обстріли Херсонщини, і тому світ недостатньо реагує на їхні страждання.
- Я не можу навіть порівнювати Херсонщину щодо обстрілів зі, скажімо, такими містами, як Львів чи Київ. Херсон, як і Харків, Запоріжжя, Нікополь, Покровськ, Селидове, наші рідні Берислав і Чорнобаївка, щоденно страждає від обстрілів. За рік загарбники випустили 134 тисячі снарядів по мирних населених пунктах Херсонщини! 26 тисяч разів нас атакували! Тут суцільні обстріли, від яких люди не встигають сховатися у бомбосховищах.
- Скільки з моменту деокупації у нас загиблих і поранених цивільних внаслідок обстрілів? Про яку кількість загиблих через підрив росіянами Каховської ГЕС відомо – і на правому, і на лівому березі?
- З моменту деокупації правобережжя через російську агресію загинули 447 дорослих та 11 дітей. Ще 1958 людей (станом на ранок 7 січня, – авт.) отримали поранення різного ступеня тяжкості. З них 85 – неповнолітні.
Унаслідок підриву Каховської ГЕС загинули 7 осіб на правобережжі, постраждали 15. По лівобережжю, яке нині тимчасово окуповане, точної статистики немає. За нашою інформацією, це в рази, може, в десятки разів більше.
- Військові повідомляють про бої в районі Кринок на лівобережжі. Що ви можете розповісти про це?
- Наші захисники і захисниці на лівому березі ведуть важкі бої з ворогом, у якого і особового складу, і, головне, техніки, оскільки нам свою туди важко перекинути, більше в десятки разів. І зараз наші військові пишуть нові сторінки у мистецтві ведення війни.
- А що зараз на тому березі у росіян – «збірна солянка»?
- “Організмів” там прибуло, їх доволі багато, більше, ніж було до цього. Більшість із них – десантники. Проте, за нашою інформацією, є і мобілізовані, й засуджені. У росіян не вистачає сил і засобів.
НА ОКУПОВАНОМУ ЛІВОБЕРЕЖЖІ ЧОЛОВІКІВ ЖЕНУТЬ В АРМІЮ ПІД ДУЛОМ АВТОМАТІВ
- Якщо ми кажемо про лівий берег – що там відбувається з нашими людьми, чи відстежуєте ви ситуацію? З останнього: ви повідомляли про вбивство росіянами дитини...
- З кожною громадою є контакт, ми розуміємо, що відбувається, і передаємо інформацію також військовому командуванню. Проте, щоб не наражати людей на небезпеку, ми про це на загал не говоримо. На окупованих територіях росіяни затримують, катують, вбивають. Усіх змушують паспортизуватися. Щоб відвідати лікарню, потрібен російський паспорт. Щоб виїхати за межі району – також потрібен паспорт. Ну і, звичайно, мобілізують наших чоловіків до лав своєї армії для “м’ясних”штурмів”. Ворогу вигідна смерть українців незалежно від сторони, на якій вони воюють. Деякі з мобілізованих одразу здаються у полон українським військовим.
- Це вже примусова мобілізація?
- Примусова, під дулом автомата забирають.
- Чи відома вам кількість викрадених росіянами цивільних людей на Херсонщині, яких вони утримують?
- Нам відомо зараз про 922 українців і українок, які перебувають у полоні росіян. Це лише цивільні мешканці Херсонщини, яких вдалося ідентифікувати. Нам шляхом обміну вдалося 510 людей повернути на підконтрольну територію. На жаль, маємо факти загибелі наших людей у полоні. Зараз підтверджена смерть 27 осіб.
- Чи тримаєте ви питання обміну цивільних на контролі?
- Постійно проводяться перемовини і ми даємо списки, контактуємо. Якби у нас були російські цивільні в полоні, то ми б їх обмінювали на наших. Але ж такого немає. Процес дуже важкий. Але когось висмикуємо.
ПОСТІЙНО НАГОЛОШУЮ: ДІТЯМ В ХЕРСОНІ НЕБЕЗПЕЧНО!
- А яка кількість населення перебуває зараз на правобережжі й яка – орієнтовно, звісно – на лівобережжі?
- На правому березі 165-170 тисяч, плюс-мінус 5 тисяч, бо населення переміщується. На лівому, це дуже-дуже приблизна цифра, – 150 тисяч.
- Ми згадали про переміщення: чи не планується обов’язкова евакуація дітей з Херсона, адже місто не увійшло в перелік 23 найбільш загрожених населених пунктів?
- Я на цьому постійно наголошую: наразі перебувати в Херсоні дітям небезпечно. Херсон знаходиться у зоні, де обов’язкова евакуація, але місто не входить у перелік населених пунктів, де вона проводиться примусово. Водночас, ми на кожній Раді обороні області заслуховуємо СБУ, контррозвідку, військових з цього приводу. Якщо буде дуже загострена ситуація, то будемо оголошувати евакуацію під примусом.
- А загострена – це як, хіба у Херсоні вона вже не така?
- Не слід доводити до ситуації, коли для порятунку життя родин із дітьми нашим військовим і поліцейським доведеться вживати евакуаційних заходів на межі сил і можливостей.
- Чи відстежує обласна влада ситуацію з евакуйованими – як їм живеться в інших регіонах? На який термін родини з дітьми забезпечують житлом, харчуванням?
- Відстежуємо. У різних місцях різні терміни перебування, потім за потреби ми переміщуємо родини з дітьми в інші міста. Деякі самі переїжджають, деякі повертаються додому – таких ми стримуємо, щоб не ризикували дітьми. Процес дуже складний. Зараз я на зв’язку з керівництвом Івано-Франківщини, Хмельниччини, Львівщини, і ми його спільно контролюємо.
Щодо харчування: деякі пансіонати забезпечують триразове харчування, комусь ми допомагаємо продуктовими наборами – гуманітарною допомогою. І плюс усі отримують стандартні виплати.
НА ХЕРСОНЩИНУ ПОВЕРНУЛОСЯ ЛИШЕ 5% БІЗНЕСУ
- Бюджет області на 2024 рік – які його складові, про що він, якщо так можна сказати?
- Загальний обсяг обласного бюджету на 2024 рік – 1 млрд 601 млн гривень. Це як і власні доходи, так і субвенції з Державного бюджету. Ну, переважно субвенції і дотації.
Є 14 обласних програм. Зокрема, це надання допомоги захисникам і захисницям – близько 70 млн грн. 204 млн грн будуть спрямовані на утримання закладів охорони здоров’я, спорту, інших установ та комунальних підприємств. 187 млн грн закладено на фінансування заходів із запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та створенню захисних, фортифікаційних споруд, це можна назвати – безпека громадян. На соціальний розвиток – трохи більше 47 млн грн, на розвиток громад Херсонщини – майже 36 млн грн.
Ми живемо за гроші, які просимо, – нам допомагають держава та інші області. До всіх звертаємося. Лише 5% бізнесу повернулося на Херсонщину.
- Незважаючи на таку скруту, громади області підтримують українських військових…
- Майже всі громади – й окуповані нині, й вже деокуповані, долучилися до підтримки військових. Як і обласний бюджет. Ми вклалися у таку потрібну і дороговартісну річ, як купольні РЕБи, та в ударні fpv-дрони. З місцевого бюджету та за благодійні кошти ми закупили понад 50 машин, 220 човнів, прилади нічного бачення, мавіки, антидронові рушниці та багато іншого. Постійно передаємо, і це не буде припинятися до нашої перемоги.
- Якщо вже кажемо про бюджет і його використання, то не можна не згадати про робочу групу «Прозорість та підзвітність». Як вона працює? Чи виявлені порушення? Загалом – навіщо спеціально створювати такі групи, адже є відповідні контролюючі органи?
- Так, є багато відповідних структур. Але кожна щось «прогавлює», випускає з поля зору. Ми створили цю групу в жовтні, до її складу увійшли представники ХОВА, поліції, ДБР, СБУ, Держаудиту, громадських організацій «Стоп корупції» та «Право. Закон. Справедливість». У чому суть – вони бачать можливі порушення ще до закупки, і для нас це запобіжник. Кожен з них може зробити зауваження, тоді ми зупинимося і вивчимо ризики. Звичайно, ця робоча група не замінює фахові антикорупційні структури, але для нас – це контроль і прозорість. Були, наприклад, закупки техніки у деяких громад, які ми просто зупиняли, наприклад автомобілі, інші речі, які не потрібні зараз громаді або за неадекватною ціною.
- А як щодо автомобіля Hyundai Tucson для управління освіти у Херсонській міській громаді, про який писали ЗМІ?
- Той, що для «перевезення бойлерів» придбали? Думаю, що після такого розголосу – інших варіантів, окрім як передати авто на потреби ЗСУ, у них не буде. Громадський контроль – найдієвіший.
РЕМОНТУЄМО СХОВИЩА ЗА НАЙНИЖЧОЮ В УКРАЇНІ ЦІНОЮ
- Були закиди і щодо вартості ремонту сховищ...
- По сховищах – можете брати будь-яку адресу і перевіряти. Такої ціни, за яку ми ремонтуємо в нашому небезпечному регіоні, немає в жодній області: від 5 до 10 тис. грн за метр квадратний, залежно від того, в якому стані було приміщення. У той же час в інших областях ціни починаються з 18 тис. грн за “квадрат”. Тому хай перевіряє хто завгодно. До речі, якщо Херсонська МВА наймає для робіт людей з інших регіонів, то ми зараз – тільки жителів області.
- А тендери по сховищах на території Херсонської громади також перевіряли?
- Перевіряли. За межу 10 тис. грн за квадратний метр вони не виходять.
- До речі, якщо згадати про вуличні укриття: під час обстрілу в одному з них пробило наскрізь дах. Вони не розраховані на прямі влучання?
- Усе, що знаходиться над землею, не розраховано на пряме попадання, воно захищає від осколків. Проте хочу сказати, що такі укриття зберегли багато життів – реально, так і є. У нас зараз понад 250 мобільних вуличних укриттів і близько 300 сховищ. Цифра змінюється, ми щодня ремонтуємо і здаємо нові об’єкти.
- Днями ви писали, що облаштовано укриття у двох освітніх закладах за понад 12 млн грн. Коли те навчання ще буде, а ми вже витрачаємо гроші…
- Звісно, учнів зараз немає. Але нині такі укриття – для місцевих мешканців, також там працюють різні структури. Наприклад, розбили росіяни казначейство в Білозерці, то ми даємо йому прихисток. До речі, оті два укриття у навчальних закладах – це не в Херсоні.
- А який сенс відновлювати зараз адмінбудівлі, навіть далі від фронту?
- Сто відсотків, є сенс. Це кошти з резервного фонду, державні кошти саме на відбудову.
От чого ми витрачаємо кошти у Великоолександрівській громаді на відновлення адмінбудівлі? Бо вона зиму не переживе, якщо ми не перекриємо хоча б дах і вікна. А там, крім лікарні, жодної немає адмінбудівлі. Жодної. Загальна вартість робіт – 88 млн грн, але це проєкт з облаштуванням, ялинками-доріжками. Ми це не будемо робити, а лише необхідне.
НИНІ РОЗМІНОВАНО МАЙЖЕ ЧВЕРТЬ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
- Не так давно у вас була чергова зустріч з американським бізнесменом і філантропом Говардом Баффетом, який допомагає області, зокрема, аграріям. Можливо, ви детальніше розкажете про нові домовленості, якщо такі є.
- У нас домовленість, що він не буде розпорошуватися на різні проєкти. Фокусуємося на трьох напрямках: розмінування, підтримка фермерів (це він зараз робить, надаючи техніку – трактори, комбайни, сіялки) і допомога в будівництві сховищ у школах, де взагалі вони не були передбачені. Коли я презентував свій проєкт по сховищах, він сказав, що так само будують у США – такі ж круті укриття. Ціна за нашим проєктом набагато менша, ніж у них, і він погодився попередньо на будівництво шести таких укриттів.
Щодо сільськогосподарської техніки, то у безкоштовну оренду її брали пів сотні наших фермерів, там все чітко організовано.
- Повідомлялося, що станом на 12 грудня на правобережжі було розміновано близько 22% території. За рахунок чого ви плануєте збільшити наступного року кількість саперів, як заявляли, до 1,5 тис. чоловік?
- Нині понад 24,5% правобережжя розміновано. Це 168 тис. га території, з них майже 144 тис. га – землі сільськогосподарського призначення. Щодня обстежують Херсонщину понад 800 піротехніків. Для порівняння – у березні минулого року їх було 80. Кількість саперів плануємо збільшити за рахунок фахівців і ЗСУ, і МВС, і операторів мінної діяльності, які пройшли сертифікацію. Уже в лютому їх буде працювати близько тисячі.
Ми просимо, щоб один батальйон, який уже проходить навчання, розподілили на нашу область. Це військові. Просимо також і Міністерство внутрішніх справ по лінії ДСНС додати 10 розрахунків. І плюс ще – навчаємо своїх. Точно не зупинимося на тому, що виділяють ЗСУ. Свою 124-у бригаду ТрО просимо.
Зараз у нас пройшла навчання група розмінування в обласній комунальній аварійно-рятувальній службі. І в кожній громаді – кожній! – будуть такі групи, бо розмінування – це на роки, ми досі знаходимо боєприпаси часів Другої світової війни. Маємо швидко прибирати території, тому що наші діти будуть ходити по полях, лісах, посадках, де все заміновано. Скоріше за все, такі групи будуть організовуватися на базі комунальних підприємств, зараз пропрацьовуємо. ДСНС навчатиме, потім за рахунок, можливо, Фонду Говарда Баффета, можливо, ще когось, – будемо екіпіровку купляти, обладнання.
- Що в сільському господарстві – чи повертають аграріям уже кошти за проведене розмінування, якщо вони наймали ліцензованих піротехніків, які перспективи у цьому питанні?
- Зараз пропрацювали цей механізм і планують його запускати. Також уряд у 2024 році поновлює програму часткової (25%) компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та USAID допомагають аграріям насінням зернових та технічних культур, добривами. Також ФАО надасть лише для Херсонщини модульні зерносховища, бо в нас майже всі ангари знищені. Працюватимуть «Доступні кредити 5-7-9%» для аграріїв.
Знаєте, якщо говорити про аграріїв, то їх найбільше розмінування цікавить. От у фермера вся техніка спалена, у нього замість 4 тис. га землі лишилася одна тисяча – і все одно він якось викручується. Вони незламні. І ще й допомагають у таких умовах нашим воїнам.
- У галузі міжнародної співпраці: чи є якась країна, яку можна назвати головною для Херсонщини?
- Зараз ми закладаємо фундамент, який допоможе нам (коли дозволить безпекова ситуація, – авт.) стати на ноги в тому, що стосується міжнародної діяльності. За нами «закріпили» Швецію та Нідерланди. З послами цих країн – постійно на зв’язку.
Ми підписали меморандуми з німецької землею Шлезвіґ-Гольштайн, з польським містом Жешув, болгарським Бургасом, фінським Вааса та шведським Норчепінгом. Є ще плани, зокрема, з амбасадором Канади ведемо перемовини і на березень місяць плануємо угоду.
У НАС ПРАЦЮВАЛИ ПОНАД 230 МЕДПРАЦІВНИКІВ З ІНШИХ РЕГІОНІВ
- Медична сфера. Які наразі нагальні проблеми – крім, звісно, обстрілів?
- Маю сказати, що на правобережжі повністю знищені 26 закладів охорони здоров’я, 107 – пошкоджені. І росіяни продовжують обстрілювати лікарні. Незважаючи на це, люди отримують медичні послуги. Нині відремонтовані 15 медзакладів, ще в 35 проведені часткові роботи або зараз триває відбудова. Уся медична сфера працює у штатному режимі. Лікарні забезпечені медпрепаратами, обладнанням, генераторами.
Звичайно, проблемне питання – дефіцит медичних кадрів. Деяких фахівців нині не вистачає, особливо вузькопрофільних – наприклад, потрібен ендокринолог в одну з міських лікарень, є потреба у хірургах.
Але спільно з Міністерством охорони здоров’я вирішуємо кадрові питання. Минулого року в нас працювали понад 230 медичних працівників з інших регіонів. Вони приїздять «на вахту», молодці.
- А що з відбудовою села Посад-Покровське, що увійшло до урядового проєкту з комплексного відновлення населених пунктів?
- П’ять будинків стоять уже з дахами. Підписані договори на будівництво майже 130 будинків, їх ми плануємо здати у березні-квітні, тривають роботи. Я був там минулого тижня – зараз прокладається водопровід.
- А що там за довгий паркан вибудували у селі, про який писали колеги?
- Це робила Агенція відновлення, і це не за бюджетні кошти, бо ми також їх запитували. Якраз за цим парканом і відбувається будівництво. До речі, вносяться зміни у деякі проєкти будинків, хочуть будувати житло з бункерами, з підвалами – нова реальність.
- Мобілізація – як вона відбувається?
- Ті люди, які два роки на фронті, – їм треба відпочити, їх треба замінити. Відвідую постійно хлопців на передових позиціях, вони втомлені.
По всій країні відбувається процес мобілізації. Не так, як би хотілося, не так, як це було у перші дні широкомасштабного вторгнення. Але, в той же час, – і не так погано, як «малює» ІПСО.
- Ви казали, що департамент охорони здоров’я ОВА візьме на контроль роботу військово-лікарської комісії. Чи вже є якісь результати перевірок?
- ВЛК перевіряємо, кожен висновок, щоб не було корупційної складової. Ще жодного підтвердженого факту про корупцію немає. Наші лікарі роблять усе за законом.
- Звучало у соцмережах, що у вас напружені взаємини з облрадою, це так?
- Ні. Взагалі ні. Нам немає що ділити (сміється), є комунікація. Зараз така ситуація, що повноваження їхні у нас, тому і немає предмету для суперечок. Я спілкуюся і з Олександром Степановичем (головою облради Олександром Самойленком, – авт.), і з Юрієм Валентиновичем (першим заступником голови облради Юрієм Соболевським, – авт.). Зустрічаємося, вони на Раду оборони області приходять, на інші наради.
- Потяги на Херсон влітку були без кондиціонерів, чи можна звернути увагу Укрзалізниці на цю проблему?
- Розберемося.
- Ви спілкуєтеся з людьми, які пережили окупацію, потерпають від обстрілів, постраждали через підрив Каховської ГЕС – яка історія вас особисто найбільше вразила?
- Для мене тригер – те, що пов’язане з дітьми. Росіяни вкрали у малечі дитинство, і це вже нічим не компенсувати. Невимовно боляче бачити дітей у лікарнях. Хлопчик-футболіст втратив руку під час обстрілу, йому зробили протез, і він каже: я ще буду грати в футбол. Трирічна дівчинка з множинними пораненнями… От був на похованні хлопчика Гліба, який загинув 31 грудня: приїхав з Одеси до мами і потрапив під обстріл. Не вкладається в голові це...
По Каховській ГЕС що запам’яталося – це жінка з дітьми, яких із Олешок оборонці врятували, дуже серйозна операція була. А коли з Кардашинки людей рятували наші, росіяни їх розстрілювали під час евакуації – із засідки, впритул...
- Як ви відпочиваєте, чи бачите доньок?
- З доньками спілкуюся по відеозв’язку, робимо з ними уроки. На жаль, часто їм доводиться чекати десятої вечора, поки я звільнюся. А іноді засинають без мого «на добраніч» по телефону.
Щодо відпочинку – та все нормально. Завдяки суворому графіку маю час для фізичних вправ та стрільби. Вивчаю англійську мову. Намагаюся читати не менше 30 сторінок на день. Але, визнаю, це правило періодично порушую і засинаю на десятій сторінці. Був кілька разів у Києві, там дуже погано сплю, а от у Херсоні – класно. Втома – більше емоційна, бо тяжко все сприймається...
Ірина Староселець
Фото надано ОВА
