Ми спостерігаємо за дотриманням норм та правил передвиборчої агітації, формуванням виборчих комісій, прозорості висування кандидатів у народні депутати України, роботи окружних та дільничних виборчих комісій, підготовки та проведення голосування та підрахунку голосів. 

Тенденції передвиборчої кампанії

Із наближенням дня голосування ми спостерігаємо різке збільшення порушень виборчих стандартів. Кампанія стає більш брудною, настрої поступово радикалізуються.

Трійка лідерів порушень

Так в перші 42 дні напередодні та під час оголошення виборчого процесу (до 11 вересня) ми зафіксували 19 порушень. Вони стосувалися, в першу чергу непрямого підкупу виборців.

В наступні три тижні(станом на 6 жовтня) ми зафіксували 42 порушення. На цьому етапі до «популярного» непрямого підкупу додалися порушення правил передвиборчої агітації.

В наступні два тижня ми вже зафіксували 92 порушення – збільшення порушень більше ніж вдвічі з останнього нашу зрізу.

В трійці порушень – «непрямий підкуп» виборців (28 випадків), перешкоджання веденню передвиборчої агітації шляхом погроз та насильства (17 випадків), прояви адміністративного ресурсу у вигляді агітації представників влади за «своїх» кандидатів та організації передвиборчих заходів (13 випадків) (дивися інфографіку)

Тіньове використання коштів неможливо перепровірити

Ми мусимо констатувати, що відсутність вихідних даних на біг-бордах, листівках, агітаційних плакатах стає звичайним явищем, і вже не сприймається виборцями та кандидатами як серйозне порушення. Подібне зневажання норми закону унеможливлює контроль за витрачанням коштів. Нажаль, нам також важко провести незалежний аудит витрачання коштів виборчого фонду (а передвиборча агітація може здійснюватися лише за рахунок виборчого фонду), тому що на сайті ЦВК розміщені лише відомості про звіти тринадцяти кандидатів. Але навіть побіжний аналіз цих фондів викликає здивування. Так, фонд Михайло Опанащенка на момент подання звіту був пустий. Фонд Сергія Трищановича складав чотири тисячі гривень, які не були потрачені, також не витратив жодної копійки й представник КПУ т.Кривонос.

Адміністративний ресурс

Останнім часом збільшились випадки застосування адміністративного ресурсу. Хоча слід зазначити, характер застосування адміністративного ресурсу нинішньою владою, в порівнянні з попередниками змінився.

Чого тепер немає?

- Немає незаконного втручання у виборчий процес силових структур (міліції, податкової, прокуратури), вони поки що не тиснуть на кандидатів та на їх бізнес;
- Немає жорсткого тиску на бюджетників, вимог приймати участь у перед виборчих заходах, агітувати за кандидатів, під загрозою звільнення.;
- Немає масових фактів відкритої агітації з боку чиновників, яка мала місце на попередніх виборах, коли голови районних рад та адміністрацій, керівників обласної адміністрації фактично конкурували, хто ефективніше виступить на підтримку правлячої партії;

Що тепер є:

- Керівництво місцевих органів влади організовує зустрічі для кандидатів від влади, причому
це майже не афішують;
- Працівників бюджетних установ під різними приводами запрошуються на різноманітні заходи,
під час яких раптово з’являється кандидат від влади.
- Кандидати від влади починають звітувати у своїй передвиборчій кампанії про те, що було зроблено за бюджетні кошти.

Влада поки що не робить жорсткого тиску на виборців, не погрожує їм звільненням, але якщо вчасно не спинити цей процес, якщо не буде відповідної реакції та осудження з боку громадськості ми можемо повернутись до найгірших форм застосування адмін. ресурсу попередньої влади.

Підкуп виборців

Підкуп виборців є найпоширенішим порушенням від початку виборчої кампанії. Він фіксується в усіх виборчих округах. Якщо на початку підкупом зловживали кандидати-самовисуванці, то тепер його застосовують й представники політичних партій. До нашого списку тих, хто використовує надання послуг та товарів під час своєї виборчої кампанії, додалися Сергій Трищанович та В’ячеславБосакевич. При цьому ми можемо стверджувати, що обсяг непрямого підкупу поки що менше ніж у 2012 році.

Появилися й несподівані форми підкупу – з метою дискредитації кандидатів. Саме про цей випадок повідомив нам штаб Івана Вінника (кандидат по Новокаховського виборчого округу № 184), від імені якого нібито надавалися в с. ОсокорівкаНововоронцовського району продовольчі пайки.

Брудні технології

Застосування брудних технологій просто зашкалює. До розповсюдження карикатур,брудних листівок та написів на парканах ми вже звикли. Тепер , проти опонентів стали використовувати важку зброю -бігборди. Конкретно, проти Володимира Сальдо,якого зображують разом з В.Януковичем, проти якого пишуть доволі образливі гасла.

Розміщення відверто образливих агітаційних матеріалів, в свою чергу провокує зворотну агресію, намагання фізичним засобом розібратись з опонентами.

Рекламу наймаються або залити фарбою, або знищити зовсім, тих хто заважає - поставити на місце кулаками. Внаслідок цього виникає агресія, сутички, а сама виборча кампанія поступово переходить в розряд небезпечно напруженої.

Поки що ці випадки не стали загальною тенденцією в регіоні, але випадки у 182 окрузі не є поодинокими. Щось подібне ми бачимо у 184 окрузі, де зійшлись А.Горкун та І.Вінник.

Такі протистояння є небезпечними як самі по собі, так і тим, що можуть призвести до тяжких наслідків в день голосування. Тому Комітет Виборців України звертається до всіх кандидатів та їх штабів утриматись як від поширення брудних форм ведення агітації, так і від фізичного реагування на їх появу. У нас є правоохоронні органи, які на цих виборах набагато уважніше ставляться до порушень виборчого законодавства, і крім цього пройшли професійне навчання основам виборчого законодавства в Комітеті Виборців України;

Позитивною тенденцією в роботі правоохоронців можна вважатиїх швидке реагування на факти порушень, про які вони дізнаються від спостерігачівта журналістів через ЗМІ.

На сайті міністерства останнім часом оперативно розміщується інформація про кримінальні впровадження, як відкриваються за фактом порушення виборчого законодавства. Але поки що ми не маємо випадків встановлення вини та притягнення до відповідальності.

Дільничні виборчі комісії, хоча й з певними проблемами, створені і працюють в нормальному режимі.

В результаті формування ДВК, за нашими підрахунками, до третини членів ДВК, у тому числі у керівникому складі є представниками партій, що є в орбіті штабу Блоку Петра Порошенка. 23% серед керівництва - колишні регіонали. 14% - «Батьківщина» та ще 14% - «партії» Майдану.

ОВК №182 трохи не впоралась із доволі складною процедурою жеребкування, і створила ДВК на день пізніше. Ми не виявили серйозних проблем в роботі ДВК із матеріальним забезпеченням. Вони отримали приміщення, провели перші засідання та організували уточнення списків виборців. Проблемою є велика кількість замін членів ДВК, які є традиційним атрибутом наших виборів. Але комісії та кандидати поки що справляються із замінами

Двітретини керівного складу мають попередній досвід роботи в ДВК. Більшість звичайних членів ДВК – ні. Ситуація погіршується у зв’язку із змінами, що спостерігаються у ДВК. Від 20% до 25% вжезмінилися. Це пов’язано з кількома причинами. Одна з них – перекупка «технічних» кандидатів та партій.
Наголошуємо, що ми не бачимо поки що загроз виборам з боку комісій.

На цих виборах ми знову не стали свідками конкуренції ідей та розмаїття законодавчих ініціатив. 

Кандидати знову зробили ставку на красиву агітаційну продукцію прикрашену красивими соганами та розбавлену набором популістських обіцянок. Причому відчувається деяке роздвоєння: кандидати прагнуть до Верховної Ради,а обіцяють зробити те що в змозі вирішити місцева влада.Наприклад, побудувати парк в Таврійському мікрорайоні, добудувати мостовий перехід, або запровадити контроль за використання бюджету Херсону.

Передвиборчі програми по суті не є програмами,так як в них відсутні механізми реалізації обіцяного, скоріше це набір обіцянок. Але слід зауважити, кандидати – мажоритарними дуже добре відчувають настрої виборців, обіцяють те, що сьогодні дійсно є пріоритетним для громадян, так би мовити,відчувають тренд. На тексти програм суттєво вплинули події, які сьогодні переживає країна: війна на сході та Революція Гідності.

Основні обіцянки з програм кандидатів укладаються в кілька тематичних блоків.

- найбільш об’ємні за кількістю обіцяного блоки які стосуються вирішення соціальних проблем, боротьби з корупцією та вирішення проблем виборчих округів, конкретних територій. Соціальні обіцянки подаються трохи по іншому. Практично зникли обіцянки з кількісними показниками. Кандидат вже не обіцяють підвищення соц. виплат в рази. Кожен кандидат тепер просто не може не пообіцяти гарного життя учасникам АТО. Вони повинні отримати житло та пільгову соціальну допомогу;

- ще один тренд, всі кандидати обіцяють неустанно боротись з корупцією,в тому числі й ті, хто займається непрямим підкупом виборців. Причому є в програмах поруч з загальними гаслами є й цікаві пропозиції, наприклад створити відкритий реєстр корупціонерів, створення електронних сервісів, які замінять чиновників, запровадити спільний з громадськістю антикорупційний моніторинг;

- не могли оминути кандидати й питання армії та оборони свого регіону. Навіть ті хто виступають за мир обіцяють сприяти відновленню армії, збільшувати видатки на її утримання, посилити територіальну оборону;

- суттєво, у порівнянні з минулими виборами, скоротились економічні блоки. Кандидати розуміють, що такі обіцянки сьогодні не на часі. Обіцяють, дуже узагальнено, сприяти малому та середньому бізнесу, знаходити інвесторів для місцевих підприємств, реформувати податкову систему;

- на диво, дуже мало обіцянок стосовно децентралізації влади та розвитку місцевого самоврядування, про що так багато сьогодні говорять Києві. Можливо це такий натяк, кандидати йдуть до влади не для того щоб нею потім ділитись?