В Україні за роки незалежності було багато різних ідей і програм, проголошувалися амбітні реформи. Та більшість не були успішними, чимало чого можновладці не довели до кінця. Адміністративно-територіальну реформу починали ще за часів Леоніда Кучми. Її концепцію розробляли під керівництвом Романа Безсмертного. Але вона не мала політичної і суспільної підтримки і застопорилася.

Від Катовіце до Біляївки
– Після цього у мене було гнітюче ставлення до всіх проголошуваних владою реформ, – зізнається міський голова Таврійська Микола Різак. – Нинішня децентралізація – це єдина реформа, в яку я дійсно повірив.
Микола Іванович 15 років працював керівником підприємств – маслозаводу у Верхньому Рогачику та маслосирбази у Новій Каховці. І вже 10 років керує Таврійськом. Тобто, має солідний управлінський досвід.
Він був 30-річним, коли його 1989 року вперше призначили директором заводу. Пройшов шлях від занепаду Радянського Союзу до нинішнього часу. Пишається тим, що усі заводи, якими він керував, збереглися, жодного не розтягнули на металолом, як це сталося з багатьма індустріальними гігантами Херсонщини.
Коли півтора роки тому заговорили про децентралізацію, М. Різак із делегацією мерів міст України поїхав до Польщі перейняти досвід. Побували в Катовіце, щоб побачити і почути, як там проводили подібну реформу. Тиждень провели у гміні – місцевій територіальній громаді, до якої входять 18 сіл, аби пересвідчитися, які зміни відбулися на рівні низової ланки.
– Я переконався: якби не ці зміни, то Польща ніколи б не домоглася тих вражаючих економічних і соціальних успіхів, які сьогодні є, – розповідає Микола Іванович. – Нині деякі скептики кажуть: та вони, мовляв, на європейських грантах виїхали. Але головне, що Євросоюз повірив у її реформи і, звичайно, виділив солідні кошти на перетворення.
Микола Різак спілкувався із солтисами – тамтешніми старостами. Вони зізналися, що 20 років тому сприйняли реформу в штики. Перші 8 років були тяжкими, бо ніхто не звертав увагу на периферії – спочатку розвивали центри громад. Нині ж у кожному селі навіть на 400 мешканців є вся інфраструктура – водовідведення, каналізація, очисні споруди тощо. І все працює за європейськими стандартами.
Але на цьому міський голова Таврійська не зупинився і поїхав на Одещину – в містечко Біляївка, де 15 тисяч населення. За структурою воно схоже на Таврійськ. Там територіальна громада діє уже два роки. За цей час у місті відбулися величезні зміни, у тому числі у свідомості людей та працівників виконавчих органів. Вони вже не чекають, що приїде президент чи губернатор, щоб  налагоджувати їм побут, розвивати соціальну сферу, ремонтувати дороги і об’єкти інфраструктури. Тепер уся громада займається облаштуванням свого міста.

Місто у місті
Таврійськ раніше був Східним селищем, мікрорайоном Нової Каховки. Він розташований за Північно-Кримським каналом. Статус міста йому надали у 1983 році – для того, щоб домогтися більшого фінансування з держбюджету. У роки незалежності левова частка коштів усе одно йшла через «старшого брата». Тобто, Таврійськ залишався «містом у місті», був сателітом Нової Каховки.
Нині у місті на 12 тисяч населення 74 працюючих великих і середніх підприємств. Серед них такі як річковий порт, станція Каховка, рефдепо, вагонне депо, завод плавлених сирів, управління Північно-Кримського каналу, дистанція колії, гідрогеолого-меліоративна експедиція, «Уррефтранс», філія Миронівського заводу по виготовленню кормів, зерновий термінал «Таврос», комбінат хлібопродуктів, дільниця залізобетонних конструкцій тощо. Крім того, 5 комунальних підприємств, 43 торгові точки, 21 магазин, 14 павільйонів, 4 АЗС, 6 аптек і аптечних кіосків, 4 заклади громадського харчування, 9 закладів освіти, 14 закладів культури та спорту. Не кожен райцентр області може таким похвалитися.
– Місто промислово розвинуте, - говорить Микола Різак. – За роки незалежності абсолютна більшість підприємств, які дісталися нам від СРСР, збереглися. Хай не всі вони працюють на повну потужність, але працюють. Коли 3 роки тому у нас на ювілеї був голова облради, то сказав: «Так ви при комунізмі живете. Робочі місця є, все працює». У нас всі, хто хоче працювати, мають роботу. Зараз тільки у вагонному депо не вистачає понад 100 робітників, бо підприємство набирає обертів, отримує все більше замовлень. Не вистачає зварників, слюсарів. До нас на роботу їздять з Нової Каховки, Каховки та ближніх сіл.
Рік тому таврійчани вирішили піти у вільне плавання – відділитися від Нової Каховки. Та перш, ніж прийняти рішення про створення об’єднаної громади із Плодовим та трьома населеними пунктами Кам’янської сільської ради Каховського району, влада Таврійська ретельно порахувала свої можливості. Адже, крім добровільності об’єднання в громаду, потрібна фінансова спроможність. Свої розрахунки таврійчани передали губернатору. 18 серпня 2016 року Херсонська облдержадміністрація зробила свій висновок. У ньому чорному по білому написано, що проект рішення Таврійської міської та Кам’янської сільської рад щодо територіального об’єднання відповідає Конституції і законам України. Цей висновок затверджений розпорядженням №621 голови ОДА від 18.08.2016 року.

Хто без кого не проживе?
Рішення Таврійська про створення окремої територіальної громади шокувало керівництво Нової Каховки. Почалася істерична кампанія у комунальній газеті «Нова Каховка» та на деяких обласних інтернет-ресурсах. Яких тільки висловів не шкодували чиновники і журналісти: «Фейкове утворення», «Роз’єднатися неможливо», «Верной ли дорогой идете, Николай Иванович», «Тавричане, родной город в опасности», «Русская рулетка для тавричан», «Вернись, я всё прощу». Звинувачували Таврійську міськраду в розкольницьких діях і навіть сепаратизмі! Микола Різак зібрав цілу теку вирізок і текстів таких матеріалів – їх біля півсотні. Показуючи їх, посміхається:
– Я був на тому тижні в обладміністрації, мені заступник губернатора Дмитро Бутрій сказав: «Ми вам не дозволимо вийти зі складу Нової Каховки. Бо цим ви її поховаєте. Вона без вас не потягне». Я йому кажу: «А з цього моменту, будь ласка, детальніше». Адже півроку мене називали «паном отаманом таврійським, у якого скоро закінчиться золотий запас». Тобто, звинувачували нашу майбутню територіальну громаду у неспроможності. «А тепер, - кажу, - шановний заступник губернатора, підключайте газети, радіо і кажіть, що Нова Каховка без нас не зможе». Таврійськ торік перерахував 20 мільйонів гривень податків на доходи фізичних осіб Новій Каховці. А взамін ми не отримали нічого. Так тепер скажіть правду новокаховчанам і таврійчанам. І хай Нова Каховка міняє підхід і скаже, що ми їм потрібні, а не вони нам.

Як розвивати громаду

Зробити ремонт, зайнятися благоустроєм, посадити дерева – це не головне у децентралізації, упевнений М. Різак. Задіяти людський фактор, щоб люди зрозуміли, що справи громади – це їхня турбота, – це найтяжче завдання.

– Можу відверто сказати, що з цією проблемою за 10 років я ще не справився, – говорить мер Таврійська. – Відчуваю підтримку тільки невеликого відсотка таврійчан. Мені цього мало. Треба, щоб уся громада була одним цілим. Отоді ми можемо щось зробити. Треба, щоб громада переживала за розвиток освіти, медицини, культури, благоустрій. На жаль, більшість мешканців тільки оцінюють роботу міського голови, а не питають себе: «Що я можу зробити для громади?» Тому найважливіше – кардинально змінити свідомість людей.

Якщо до кінця не довести створення Таврійської територіальної громади, то це значить, що ні про який розвиток міста не може бути мови, переконаний міський голова. Адже воно стане мікрорайоном Нової Каховки. Це таврійчани уже пережили. Коли сміття вивозилося раз на тиждень, коли в усіх комунальних, навчальних закладах, бібліотеках, школі мистецтв протікали дахи, не було тепла, ремонт не проводився. Скрізь був занепад і запустіння.

– За 10 років нам вдалося вилізти з цього болота, – каже Микола Іванович. – Сьогодні інфраструктура в нормальному стані, тепер беремося за розвиток культурної сфери. Робимо реконструкцію музею, євроремонт у приміщенні ради ветеранів.

Але перед керівництвом міста стоїть ще одне велике завдання – розвиток медицини. Залізничну лікарню, яка обслуговувала 4,5 тисячі мешканців, закрили. Нині чанам доводиться їздити в Нову Каховку чи Херсон. Але ж децентралізація вимагає наблизити кожну послугу до людини, а не навпаки – щоб людина їздила за послугою.

– Минулого тижня я був у губернатора Андрія Гордєєва, – продовжує М.Різак. – Ми досягли домовленості про передачу лікарні Таврійську. Готуємо сесію, спочатку наші депутати мають ухвалити відповідне рішення, потім звернемося до обласної ради з проханням передати нам заклад на баланс.

Але якщо Таврійськ залишиться містом районного значення, то утримувати лікарню не зможе. А от об’єднаній територіальній громаді це по плечу. У місті з’явиться медичний заклад для надання первинної допомоги. Тут буде поліклініка і денний стаціонар, ділиться планам мер. А мешканці Таврійська та прилеглих сіл зможуть лікуватися.

Ще одна проблема, яку належить вирішити: місто залишилося без правоохоронних органів. Таврійський батальйон ДАЇ, який тут дислокувався багато років, виїхав. Із колишнього відділення міліції залишився один дільничний поліцейський, який буває на території раз на тиждень, бо його залучають до інших завдань в Новій Каховці. І тому проїзне місто в центрі області лишилося без уваги правоохоронців. Тож при створенні територіальної громади можна на базі батальйону ДАЇ, де є чергова частина, збройова кімната, кабінети з євроремонтом, створити свій відділок поліції.

– Ми розуміємо, що буде непросто розвивати громаду, – каже міський голова. – Може, щось не відразу виходитиме. Але хай по міліметру, але рухатимемося вперед. Якщо ж усе залишиться, як є, а потім ще ліквідують наш виконком, то я вам гарантую, що через рік Таврійськ повернеться на рівень мікрорайону і заросте бур’яном. Просто буде заканальна зона Нової Каховки. І ніхто таврійчанами не опікуватиметься.

Мешканці міста уже відчули «турботу» влади Нової Каховки. За 34 роки уперше не отримали трансферти на культуру і дошкільну освіту.

   – Люди криком кричать: «Робіть щось!» – додає Микола Іванович.Як розвивати громаду
Зробити ремонт, зайнятися благоустроєм, посадити дерева – це не головне у децентралізації, упевнений М. Різак. Задіяти людський фактор, щоб люди зрозуміли, що справи громади – це їхня турбота, – це найтяжче завдання.
– Можу відверто сказати, що з цією проблемою за 10 років я ще не справився, – говорить мер Таврійська. – Відчуваю підтримку тільки невеликого відсотка таврійчан. Мені цього мало. Треба, щоб уся громада була одним цілим. Отоді ми можемо щось зробити. Треба, щоб громада переживала за розвиток освіти, медицини, культури, благоустрій. На жаль, більшість мешканців тільки оцінюють роботу міського голови, а не питають себе: «Що я можу зробити для громади?» Тому найважливіше – кардинально змінити свідомість людей.
Якщо до кінця не довести створення Таврійської територіальної громади, то це значить, що ні про який розвиток міста не може бути мови, переконаний міський голова. Адже воно стане мікрорайоном Нової Каховки. Це таврійчани уже пережили. Коли сміття вивозилося раз на тиждень, коли в усіх комунальних, навчальних закладах, бібліотеках, школі мистецтв протікали дахи, не було тепла, ремонт не проводився. Скрізь був занепад і запустіння.
– За 10 років нам вдалося вилізти з цього болота, – каже Микола Іванович. – Сьогодні інфраструктура в нормальному стані, тепер беремося за розвиток культурної сфери. Робимо реконструкцію музею, євроремонт у приміщенні ради ветеранів.
Але перед керівництвом міста стоїть ще одне велике завдання – розвиток медицини. Залізничну лікарню, яка обслуговувала 4,5 тисячі мешканців, закрили. Нині таврійчанам доводиться їздити в Нову Каховку чи Херсон. Але ж децентралізація вимагає наблизити кожну послугу до людини, а не навпаки – щоб людина їздила за послугою.
– Минулого тижня я був у губернатора Андрія Гордєєва, – продовжує М.Різак. – Ми досягли домовленості про передачу лікарні Таврійську. Готуємо сесію, спочатку наші депутати мають ухвалити відповідне рішення, потім звернемося до обласної ради з проханням передати нам заклад на баланс.
Але якщо Таврійськ залишиться містом районного значення, то утримувати лікарню не зможе. А от об’єднаній територіальній громаді це по плечу. У місті з’явиться медичний заклад для надання первинної допомоги. Тут буде поліклініка і денний стаціонар, ділиться планами мер. А мешканці Таврійська та прилеглих сіл зможуть лікуватися.
Ще одна проблема, яку належить вирішити: місто залишилося без правоохоронних органів. Таврійський батальйон ДАЇ, який тут дислокувався багато років, виїхав. Із колишнього відділення міліції залишився один дільничний поліцейський, який буває на території раз на тиждень, бо його залучають до інших завдань в Новій Каховці. І тому проїзне місто в центрі області лишилося без уваги правоохоронців. Тож при створенні територіальної громади можна на базі батальйону ДАЇ, де є чергова частина, збройова кімната, кабінети з євроремонтом, створити свій відділок поліції.
– Ми розуміємо, що буде непросто розвивати громаду, – каже міський голова. – Може, щось не відразу виходитиме. Але хай по міліметру, але рухатимемося вперед. Якщо ж усе залишиться, як є, а потім ще ліквідують наш виконком, то я вам гарантую, що через рік Таврійськ повернеться на рівень мікрорайону і заросте бур’яном. Просто буде заканальна зона Нової Каховки. І ніхто таврійчанами не опікуватиметься.

Найвигідніший варіант
Чому ж таврійчани вирішили об’єднатися із селами Каховського району?
– Ці населенні пункти вклинюються в нашу територію, – пояснює міський голова. – Коли створювали місто, то з усіх боків понарізали землю. Якщо їхати в річпорт, то зліва від дороги землі наші, а справа – Малої Каховки. А відразу за маслосирбазою – Кам’янської сільради. 4 села, які вирішили увійти в громаду, знаходяться на відстані 3-5 кілометрів від Таврійська. А до Нової Каховки і Каховки відстані – утричі більші. Мені той же Бутрій сказав: «А чи не жирно тобі буде, що ти з таким економічним потенціалом тільки три села до себе приєднуєш. Ти повинен 10-12 сіл взяти і тягнути».  Якщо нам вдасться довести до кінця створення громади, а я в цьому упевнений на 99 відсотків, то через два роки сюди за досвідом їздитиме не тільки область, а й уся Україна.
– Коли розпочався процес децентралізації, ми розіслали навколишнім селам району пропозиції про створення об’єднаної громади з центром в нашому селі, – розповідає сільський голова Кам’янки Алла Федай. – Почали отримувати відповіді: ті не можуть, ті не хочуть, тим цей процес незрозумілий. Тоді ми звернули увагу на Плодове. Та виявилося, що воно підпорядковане Таврійську. До нас приїхав секретар міськради Андрій Хахалев, запропонував зустрітися й обговорити питання об’єднання.
Відтак кам’янці почали вивчати економічний потенціал Таврійська. Їздили на сесії міськради, знайомилися з бюджетом. Прагнули вияснити для себе, наскільки вигідно це об’єднання для Кам’янки. Коли переконалися, що дійсно вигідно, створили робочу групу, підготували матеріали на сесію сільради.
– Створення громади з Таврійськом – це найвигідніший для нас варіант, – продовжує Алла Миколаївна. – Основний вид податків для громади – ПДФО. А у нас із 2,5 тисячі жителів тільки 300 працюють офіційно. Інші наймаються на поля без оформлення. У Таврійську ж маса підприємств, де всі працюють офіційно. Крім того, у нас нормальне сполучення з містом. Там є можливості для усіх структур, які треба було б створити  нам – поліклініка, приміщення для міліції, школи і дитсадки, культурні заклади. Тобто, нічого не треба створювати з нуля, тільки розвивати. Але наше рішення про об’єднання зустріло спротив і в Каховці, і в Новій Каховці. Нас відмовляли, казали: «З ким ви об’єднуєтеся, там одна голота». А тепер кажуть, що без Таврійська Нова Каховка помре. Хоча я вважаю, що це місто з великим економічним потенціалом. Інша справа, що ніхто не хоче втрачати якийсь шматок. Але ми не відступимося. Уже обговорюємо спільні плани на майбутнє, у нас є своє бачення розвитку територіальної громади.
Але не все було просто. Мешканцям чотирьох сіл  довелося пройти величезний моральний тиск. Прес ішов з двох боків – з Каховки і Нової Каховки. Страхали селян занепадом. Але вони не піддалися, витримали весь пресинг, пройшли непросту процедуру об’єднання. Суд і закон
Протягом минулого року керівництво Нової Каховки зверталося до Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Кабміну, до уповноваженої з прав людини, в Асоціацію міст України, до обласної прокуратури, голови облдержадміністрації та інші інстанції з вимогою, поставити таврійчан на місце. На сесії міської ради прийняли рішення «Про збереження територіальної цілісності Новокаховської громади».
«Створення Таврійської територіальної громади не передбачено жодним правовим документом», – писали у листі від 18 серпня 2016 року на адресу Херсонської ОДА. Але це не що інше, як лукавство. Адже за рік до цього Кабмін прийняв розпорядження (від 5 серпня 2015 року), де у переліку спроможних територіальних громад Херсонської області вказана і Таврійська.
Отже, Таврійська міськрада проголосувала за створення нової об’єднаної територіальної громади 7 серпня 2016 року. А Новокаховська міськрада 11 жовтня звернулася з позовом до місцевого суду з вимогою скасувати це рішення.
Засідання суду переносили 5 разів. Причому, за клопотанням позивача. Нарешті, 3 березня 2017 року суддя Новокаховського суду Ю. Ведяшкіна прийняла постанову про відмову Новокаховській міськраді у задоволенні адміністративного позову.
Та все ж процес створення Таврійської об’єднаної громади призупинився, бо Верховна Рада досі не ухвалила законопроект 5520, який дозволяє об’єднання громад з населених пунктів різних районів області. Його вже кілька разів ставили на голосування, але не вистачало голосів. Чергове голосування має відбутися 14 березня.
– Раніше керівники Нової Каховки боялися, що можуть бути дострокові вибори. Коли прийшло з ЦВК роз’яснення, що цього не буде, трохи заспокоїлися. Але тепер каменем спотикання стали гроші. Нова Каховка не хоче втрачати мільйони, які отримувала від підприємств Таврійська. Та доведеться змиритися. Бо Європейська хартія місцевого самоврядування, ратифікована Україною 1997 року, вказує, що джерелом влади на території села чи міста є громада. І з цим доведеться рахуватися, як би кому не хотілося іншого, – переконаний Микола Різак.

Олександр ГУНЬКО, "Новини ділові"