«Херсон потребує системного підходу в організації безоплатної правової допомоги» - Голова правління Мережі правового розвитку, директорка ГО «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір» Наталя Бімбірайте

Кожен другий херсонець з соціально вразливих верств населення потребує правової допомоги. У цілому майже три чверті опитаних (74%) протягом трьох років мали певні життєві проблеми, які вимагали правового вирішення.

Багато херсонців з соціально вразливих груп мають цілий «букет» питань, що потребує допомоги юристів. Майже кожен третій з опитаних має проблеми у сфері соціальних виплат та пільг (36%), медичного обслуговування (31%) та житлово-комунального господарства (30%). Кожен десятий має проблемні стосунки із службовцями та представниками влади (11% опитаних). Це в п’ять разів більше, ніж аналогічний показник серед звичайних херсонців.

Загалом, окремі питання потребують правової допомоги серед вразливих категорій населення вдвічі частіше, ніж серед звичайних херсонців. При цьому, опитування показує, що не всі усвідомлюють потребу і готові звертатися за правовою консультацією. 40% представників незахищених верств населення не звертаються за правовою допомогою.

Багато людей, навіть маючи проблему, не можуть зробити перший крок до її вирішення і почати діяти. Це пов’язано із зневірою, сприйняттям рішення правових проблем як складного, нервового, тривалого, а подекуди фінансово затратного процесу. Кожен четвертий з тих, хто наважується зробити перший крок у поновленні своїх прав та інтересів, йдуть до сусідів або друзів, а не до кваліфікованого юриста. В результаті це приводить до негативних наслідків та збільшує рівень недовіри до влади та суспільних процесів в країні. Вирішення подібної ситуації потребує спільних зусиль громадськості та влади.

Такі результати показало дослідження правових потреб вразливих верств населення Херсону,  яке вперше було проведено у нашому місті. 

Мета дослідження - з’ясувати характер та величину попиту на правові послуги серед вразливих соціально незахищених  верств населення Херсону, а саме пенсіонерів, осіб з інвалідністю, батьків в багатодітних родинах, матерів-одиначек, «чорнобильців», внутрішньо переміщених верств населення, учасників АТО тощо.

В ході дослідження було проведено масове стандартизоване (кількісне) опитування за цільовою вибіркою, яке репрезентує соціально незахищених представників територіальної громади Херсону. Обсяг вибіркової сукупності (загальний кількість опитаних) — 693 особи, проведені фокус-групи із представниками.

Під час підготовчої висновків Ініціативна група вивчила попередні аналогічні дослідження. Детально були проаналізовані два дослідження.

Перше, «Дослідження правових проблем та потреб у Херсоні (Херсонська область), Сєвєродонецьку (Луганська область), Жовтих Водах (Дніпропетровська область) та Соснівці (Львівська область)» яке було  проведене у січні – березні 2018 року Київським міжнародним інститутом соціології та експертною групою для Міжнародного фонду «Відродження» -

Дослідження присвячене вивченню наявних проблем правового характеру та шляхів їх вирішення у населення 4-х міст (Херсон, Сєвєродонецьк, Жовті Води та Соснівка), котрі представляють різні регіони країни. Результати дослідження з певними допущеннями можна розповсюджувати на міське населення України віком старше 18 років, що проживає за межами міст-мільйонників.

Друге дослідження - Визначення рівня дотримання верховенства права при здійсненні повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб та інтеграцію військовослужбовців.

Це дослідження провів у червні – вересні 2019 року Центр дослідження верховенства права Національного університету «Києво-Могилянська академія» за підтримки  дослідницького проекту Академії Фольке Бернадотта «Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні». Експерти Центру дослідження верховенства права провели зустрічі з представниками органів місцевого самоврядування та громадськості у форматі фокус-групи. Також було проведено анкетування та вивчення нормативно-правових документів Херсонської міської ради..

За результатами опрацювання отриманих даних було підготовлено попередні загальні рекомендації щодо можливих шляхів оптимізації імплементації верховенства права та його складових у діяльність органів місцевого самоврядування.

«Ініціативна група поставила перед собою важливе завдання – дослідити правові потреби вразливих верств населення нашого міста – сказала голова правління Мережі правового розвитку, керівниця ІЦ «Правовий простір» Наталія Бімбірайте, - завдяки методичній допомозі Київського міжнародного інституту соціології, який у минулому році проводив аналогічне дослідження правових потреб мешканців усього Херсону, ми змістили фокус нашої уваги саме на вразливі, соціально незахищені верстви населення й змогли досконало вивчити попит на правові потреби та надання безоплатної правової допомоги, як з боку самих херсонців, так й надавачів такої допомоги».

«Ініціативна група прийшла до головного висновку – Херсон потребує системного підходу до організації безоплатної правової допомоги. Не тільки до організації консультативної допомоги, а й підвищення правового рівня та самоорганізації представників соціально вразливих категорій населення»,  – розповіла Наталія Бімбірайте.

 У  цілому представники вразливих груп вважають, що свої права захистити в Україні доволі складно. В уявлені людей бар’єри захисту прав виникають не на державному рівні (неякісні закони), а на рівні взаємодії з чиновниками закладів, служб, організацій, в яких вирішуються правові питання.

«Дослідження показало, що органи влади переклали більшість обов’язків по наданню безоплатної правової допомоги, яку вони повинні виконувати в рамках Закону України «Про надання безоплатної правової допомоги» на інших та самоусунулися від вирішення системних проблем. Взаємодія, яка відбувається, лише спрямована на переадресування громадян за наданням допомоги в інші інституції», - говорить голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Бєлий.

Недостатній рівень співпраці із депутатським корпусом погіршує ситуацію. Органи місцевої влади фактично виключені з процесу надання безоплатної правової допомоги, хоча вони повинні відігравати активну участь у цьому процесі, надаючи правову допомогу або підтримуючи систему надання правової допомоги – вважає Дементій Бєлий. Відсутність постійної інформації приводить до кризи в системі і нівелює всю діяльність органів влади та громадських організацій.  Висновки, які озвучив Дементій – це першочергові пункти, які влада повинна вирішити. Але ж за кожним невирішеним юридичним питанням стоїть реальне невиконання функціональних обов’язків органів виконавчої влади. Якщо людина не отримала допомогу у міськвиконкомі і змушена йти до громадськості або юристів – це говорить про те, що необхідно підіймати кваліфікацію людей, які тут працюють і змінювати структуру виконавчої влади. 

Ми обов’язково опрацюємо всі ці питання, - зазначила секретар Херсонської міської ради Олена Урсуленко . 

На даному етапі створена система безоплатної правової допомоги діє на досить високому рівні, дотримуючись всіх необхідних стандартів та має високий авторитет серед клієнтів, але у середньострокової та довгострокової перспективі у наданні безоплатної правової допомоги можуть виникнути проблеми або може погіршитися якість надання цих послуг.  Причина полягає у тому, що більшість суб’єктів безоплатної правової допомоги отримують грантову допомогу й в умовах згортання допомоги не можуть гарантувати стабільність подальшої своєї роботи. Це може негативно вплинути на дотримання прав незахищених верств населення. Тому на даному етапі необхідно змінювати підходи: підвищувати рівень підготовки службовців, щоб вони могли самі надавати ефективну безоплатну правову допомогу в межах своїх повноважень, впроваджувати в життя систему проактивних заходів із громадянами, які були б направлені на подолання апатії та недовіри громадян, що потребують правової допомоги, необхідно вдосконалювати співпрацю із депутатами-мажоритарниками.

Треба застосувати різні методи інформування, у тому числі через онлайн-ресурси та інформаційні буклети, які мають постійний попит у громадян. В цих буклетах повинна бути різні способи подання, які б були розраховані для різних категорій населення. Але більшість учасників опитування вважають найбільш ефективними – безпосередні прийоми юристів, роботу «гарячих ліній», навчених спеціалістів, які можуть не тільки взяти довідку, а й надати кваліфіковану консультацію.

Для вирішення проблем із наданням ефективної безоплатної правової допомоги треба впровадження довгострокової комплексної цільової програми по наданню безоплатної правової допомоги та задоволенню правових потреб громадян, яка б передбачувала фінансування надання правової допомоги, проведення інформаційних кампаній, впровадження практик залучення громадян до самостійного вирішення своїх проблем.

Окрім того, дослідження правників виявило складнощі для реалізації права на оскарження. Для подолання проблем рекомендувалося упростити та зробити більш зрозумілою процедуру оскарження для пересічних громадян, а також зменшити її тривалість у часі. Важливим кроком у цьому напрямку є підвищення правової обізнаності населення. Правники пропонують створити посаду муніципального омбудсмена – спеціального службовця в Херсонському міськвиконкому, який буде відповідати за розгляд таких скарг, а також буде відповідальним за інформування населення про відповідний порядок його здійснення. Омбудсмен у своїй діяльності міг би опиратися на допомогу громадянського суспільства, представників відповідних громадських організацій, які будуть зацікавлені таку допомогу надати або на громадських засадах або за рахунок залучених грантових коштів. Існування цієї посади такого службовця дасть можливість розвантажити відповідальних посадових осіб від невмотивованих звернень, які не можуть бути у законний спосіб задоволені, однак, забирають надзвичайно обмежені час і ресурси посадових осіб та органу загалом.

Дослідження провела у травні – жовтні цього року ініціативна група з представників Херсонського офісу Мережі правового розвитку при ГО «ІРЦ «Правовий простір» та ХОО КВУ, міськвиконкому та депутатського корпусу. Практична частина дослідження була реалізована за допомоги керівника обласного відділення Соціологічної асоціації України кандидата соціологічних наук, доцента кафедри соціально-економічної географії Херсонського державного університету Миколи Гоманюка. Методичну допомогу надавала представниця Київського міжнародного інституту соціології Марина Шпікер. Дослідження проведене в рамках Програми Правоспроможна громада , яка адмініструється Громадською спілкою Мережа правового розвитку у партнерстві з Міжнародним фондом "Відродження", Київським Міжнародним Інститутом Соціології , Українською фундацією правової допомоги та мережею правових клубів PRAVOKATOR.