У вступному слові менеджер проекту Олександр Мошнягул розповів присутнім, що уже другий рік на Півдні України функціонує програма ХОО КВУ та партнерів з Херсонської, Миколаївської та Одеської областей «Земельні права: консультування, правозахист та яскрава просвіта на півдні України», метою якої є стабільне надання юридичних послуг та забезпечення рівних можливостей доступу правосуддя у сфері прав власності на землю українським власникам земельних паїв, особистих селянських та фермерських господарств у вище зазначених областях.

В рамках проекту функціонують 4 Центри юридичних послуг – Херсонський, Каховський (Херсонська область), Вознесенський (Миколаївська область), Татарбунарський (Одеська область). Юридична допомога надається безкоштовно сільським та міським жителям з земельних питань.

В ході круглого столу керівник юридичної служби проекту на півдні України Олександр Токаленко презентував результати захисту земельних прав мешканців Херсону у 2013-2014 роках, назвавши типові земельні проблеми та шляхи їх вирішення.

Так, найчастіше відвідувачі зверталися до Херсонського центру вторинних юридичних послуг за такими напрямками:

1. Більшість звернень стосувалося спадкування земельної ділянки (в т.ч. спадкування сертифікату про право на земельну частку (пай)

У цій категорії найбільше питань було щодо продовження строків на подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Причин пропуску строків можна назвати декілька, але у переважній кількості випадків (близько 90%) причиною пропуску ставала правова безграмотність. Деякі вважали що заяву можна подати коли завгодно, інші – що заява до нотаріальної контори подається після спливу 6 місяців від дня смерті спадкодавця, а не протягом 6 місяців, як того вимагає закон. Такі питання вирішувалися шляхом написання позовних заяв та подання їх до суду. Майже у всіх випадках суди ставали на сторону спадкоємців та продовжували строки. Хоча були і відмови

Також, немало питань стосувалося спадкування права на земельну частку (паю). Деякі „фахівці” дезінформували спадкоємців, надавши консультацію, що якщо немає державного акту, а тільки сертифікат, то таку спадщину неможливо прийняти і вона переходить у власність держави. Завдяки консультаціям, отриманим у ЦВЮП, такі спадкоємці змогли реалізувати своє право щодо спадкових „сертифікатів”.

2. Орендні відносини (укладення, зміна, розірвання договорів оренди, орендна плата тощо). Найбільше питань стосувалося саме невиплати орендної плати орендарями. Такі конфлікти найчастіше вирішувалися шляхом звернення до суду з позовами про стягнення орендної плати. Результат майже у 100% задовольняв наших клієнтів. Також близько 20% справ вирішувалися ще до подання документів до суду шляхом ведення переговорів, звернення до органів влади, в т.ч. правоохоронних органів тощо, або під час розгляду справи у суді але до постановлення судом рішення по справі.

В цій категорії були питання (близько 10% від загальної кількості), що стосувалися надання порад, консультацій під час укладення договорів оренди, а, також, допомогу у розробці тексту договорів.

Декілька питань стосувалося вирішення спорів про збільшення розміру орендної плати. Такі спори в більшості залишилися невирішеними, оскільки, на момент звернення відвідувачів діяли договори оренди, в яких було визначено розміри орендної плати.

3. Питання набуття права власності на землю/приватизація землі. 

Цей напрямок є найрізноманітнішим за змістом питань з якими зверталися відвідувачі. Мабуть, варто виділити 2 групи питань:

1 – що носили спірний характер
2 – безспірний характер (надання консультацій яким чином найповніше реалізувати своє право, надання інформації правового змісту).

Спірні питання складали невелику частину звернень та стосувалися в основному оскарження рішень ОМС про відмову у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації. У таких випадках надавалася допомога у вигляді складення адміністративних позовів про скасування таких рішень. На жаль, через дуже затягнутий розгляд адміністративних справ в апеляційній інстанції (м.Одеса) на теперішній час багато справ залишається там на розгляді.

Безспірний характер. Питання стосувалися роз’яснення процедури приватизації чи викупу земельних ділянок, можливості набуття права власності на земельні ділянки за напувальною давністю, оформлення прав на земельні ділянки, на які не збереглася документація, оформлення договорів купівлі-продажу, міни, дарування земельних ділянок тощо. Допомога у таких випадках надавалася у вигляді усної чи письмової консультації чи витягу з законодавства, чого було достатньо для реалізації прав на землю.

4.Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Як відомо, 1 січня 2013 року є датою, за якою слідує введення нових правил та процедур оформлення прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно. Саме в цей день набувають чинності два законодавчі акти, що впроваджують істотні нововведення у правове регулювання відносин щодо земельної та неземельної нерухомості.

Всі питання носили безспірний характер та стосувалися роз’яснення нових правил та процедур. Найчастіше задавалися такі питання: Що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень? Які речові права на нерухоме майно, їх обтяження підлягають державній реєстрації? Чи обов’язковою є державна реєстрація прав? Чи потрібно проводити «перереєстрацію» прав на нерухоме майно, якщо права на вже були зареєстровані до 01 січня 2013 року? Чи потрібно платити за проведення «перереєстрації» речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі прав? Чи усі нотаріуси (державні та приватні) зможуть проводити державну реєстрацію прав? У всіх подібних випадках консультації було достатньо для вирішення справи.

5. Отримання (відновлення, виправлення) документів на земельну ділянку. 

Помилка у відомостях про земельну ділянку може спричинити ускладнення юридичного характеру, зокрема, виникнення спору щодо земельної ділянки та унеможливлення набуття і здійснення прав на неї. Тому такі помилки необхідно якомога швидше виправити. Порядок виправлення помилок у Державному земельному кадастрі визначений у ст. 37 Закону «Про державний земельний кадастр» та у Порядку ведення Державного земельного кадастру. Так, на стадії формування земельних ділянок можуть виникнути у Державному земельному кадастрі такі помилки:

1) технічні помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущені органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру або іншими особами (наприклад, технічна помилка була допущена у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

2) помилки, допущені в інших документах та перенесені з них до Державного земельного кадастру (наприклад, помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, в тому числі виявлені після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 р.).

Також типовою ситуацією є допущення описок, відсутності печаток, підписів у Державних актах, що видавалися до 2013 року.

Саме з цих питань і зверталися до ЦВЮП відвідувачі.

На практиці виявляється, що відновити втрачені документи простіше, ніж виправити помилки, особливо у документах старого зразка. У деяких випадках доводиться в судовому порядку доводити факти належності правовстановлюючих документів.

6. Межові спори. Із самої назви цієї групи питань видно, що всі питання носили спірний характер, які у 80% випадках вирішувалися у судовому порядку. Учасниками спору є, як правило, власники чи користувачі суміжних земельних ділянок, які після довгих років проживання по сусідству раптом виявляють, що межі земельної ділянки не відповідають тим, що зазначені в документах. При чому наявність державного акту (до 2013 р.) жодним чином не забезпечує захист від таких порушень.

Специфіка цих судових справ передбачає проведення судових експертиз та витребування даних від органів влади та місцевого самоврядування (в т.ч. архівних), внаслідок чого розгляд справ у судах затягується на роки.

7. Усунення перешкод у користуванні земельними ділянками. Як і у попередньому напрямку всі питання мають спірний характер. Відвідувачі звертаються у випадках, коли повноцінно не можуть використати ділянку за її цільовим призначенням через різні перешкоди, які створюють в основному сусіди чи співвласники земельної ділянки шляхом самовільного зайняття таких ділянок спорудами, побутовими відходами чи будівництва капітальних парканів, які перешкоджають доступу до земельних ділянок. Вирішення таких спорів здійснюється двома шляхами:

1 – адміністративний (звернення до органів влади чи ОМС, які у свою чергу надають приписи про усунення порушень чинного законодавства). Але такий спосіб є не завжди ефективним внаслідок того, що наші громадяни вже звикли нікого не боятися та вчиняти дії на свій розсуд. У таких випадках не уникнути іншого способу вирішення:

2 – судовий. за 2013-2014 роки ЦВЮП було надано допомоги за даним напрямком у 8 випадках. Допомога полягала у складенні процесуальних документів та представництва інтересів у судах. На теперішній час завершено 5 справ.

Інші звернення носили поодинокий та безспірний характер. Питання, що задавалися, стосувалися оподаткування у сфері земельних відносин, безоплатне виділення земельних ділянок, питання оформлення документів на самочинне будівництво, відчуження земельних ділянок та інші питання.

Підсумувавши вище сказане, Олександр Мошнягул наголосив на тому, що ключовими проблемами є:

• низький рівень правової культури громадян;
• незадовільні відносини між громадянами та владою (люди скаржаться, що можновладці їх не чують, немає довіри до влади).

Член громадської організації «Захист прав споживачів» Віра Задніпряна підняла питання про те, що потрібно «навести порядок» з незабудованими ділянками, які були виділені кілька років тому.

Депутат Херсонської міськради, заступник голови комісії з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин Ростислав Маршак повідомив присутнім, що на ті ділянки, які не забудовуються, буде суттєво підвищена орендна плата. Але є і об'єктивні причини незабудови – в країні криза, і в людей часто просто немає фінансових можливостей використовувати ділянки.

Член комісії з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин Олег Білоглазов висловив думку, що підвищення орендної плати може призвести до відмови від використання земельних ділянок взагалі. А це не дуже вигідно для міста, адже нікому буде доглядати за цими ділянками, на це потрібно буде виділяти гроші з херсонського бюджету, якого і так завжди не вистачає.

Ростислав Маршак також висловив не дуже радісний факт: у зв'язку зі зміною методики оцінки землі, яка набуде чинності з початку нового року, істотно підвищиться орендна плата, що зробить для багатьох підприємців невигідним оренду землі.

Також Ростислав Маршак і Олег Белоглазов розповіли про ситуацію з виділенням земельних ділянок під індивідуальне будівництво. Зараз таких ділянок немає. Вони передбачені в новому генплані міста, але спочатку потрібно його затвердити. Тому зараз такі ділянки виділяються спонтанно. Хтось знайшов вільну ділянку, зробив документи - прийнято рішення. Але черги масової видачі таких ділянок не буде до затвердження генплану.

Що стосується переселенців та учасників АТО, вони мають право на пріоритетне отримання земельних ділянок під індивідуальне будівництво, проте на сьогоднішній день до комісії міськради ще не надійшли проекти рішення.

Член Громадської ради при Херсонському міському голові Дмитро Запорожець порушив проблему стихійної торгівлі, яка привела до масової забудови міських парків (на зелених ділянках зараз в основному торгові намети, кіоски тощо). Олег Білоглазов в свою чергу зазначив, що скоро в Херсоні відбудеться інвентаризація всіх тимчасових споруд – буде перевірятиметься документи, а якщо вони не відповідають закону – споруда буде демонтована. Також депутат зазначив, що більше половини кіосків в Херсоні стоять незаконно.

Ростислав Маршак наголосив а тому, що кіоск легко побудувати, але не так легко прибрати, на це також повинні бути відповідні документи. Крім того – це робочі місця, що також є проблемою, адже нема кіоску – нема роботи у одного херсонця.

З приводу правової освіти населення Олег Білоглазов висловив свою думку, що громадяни самі не звертаються до міськвиконкому за консультаціями, хоча чиновники в змозі надати їм якісну правову допомогу.

Проте присутні на обговоренні представники НГО вважають, що люди просто не довіряють чиновникам, бояться неправдивої інформації, яка створить їм потім проблеми.

У результаті дискусії всі зійшлися на думці, що одна з основних причин, по якій люди не звертаються за правовою допомогою до міськвиконкому або до депутатів - слабка інформаційна кампанія. Місцеві ЗМІ не роз'яснюють людям, де і хто може надати їм якісну допомогу.

Незважаючи на чимало проблемних питань, які обговорювалися, захід закінчився на позитивній ноті та всі були задоволені результатами цієї продуктивної дискусії.

Загалом земельні проблеми виникають у громадян через брак інформації – недостатню правову грамотність. Свої знання землевласники черпають в основному від сусідів та знайомих, а коли знову ж таки через незнання справа доходить до гострого конфлікту – стикаються з тим, що немає грошей на послуги юриста або адвоката. Проект «Земельні права: консультування, правозахист та яскрава просвіта на півдні України» покликаний допомогти громадянам захищати їх права та надати їм необхідну для цього інформацію.

Херсонський центр вторинних юридичних послуг
м. Херсон
Адреса: Херсон, Придніпровський узвіз, 1, офіс 8
Запис за тел./факс: 0552-344-426, моб. тел.: 066-1008191