Україна переживає надзвичайно важливий момент свого розвитку, коли постійно на всіх рівнях нашого суспільства, економіки, владних стосунків накопичуються зміни, ці зміни є невпинні, але велика бюрократична та наскрізь корупційна система відчайдушно опирається перетворенням. Й цей опір пробуджує розчарування, незадоволення та гнів громадян. Й тепер кожен день, кожен крок може стати переламним: Україна перетвориться у чарівного метелика та зможе літати, її розірве від незадоволення або… корупційна гусінь відповзе у хащі.
Про це я думав за підсумками прес-туру, який був організований Українським кризовим медіа-центром для журналістів Донецької, Одеської та Херсонської областей.
Тут має бути фото красивого метелика, на який перетвориться Україна після реалізації всіх реформ. Ні, мабуть, не метелика, а могутнього космічного корабля. Приблизно такий:
З ким ми зустрічалися
Організатори запропонували цікаву програму. За два дні ми провели більше десятка різноманітних та цікавих зустрічей – в міністерствах економічного розвитку та торгівлі, енергетики та вугільної промисловості, інформаційної політики, охорони здоров’я, віце-прем’єр-міністром з питань євроінтеграції, із народними депутатами та всеукраїнськими й міжнародними експертами, з цікавими та активними людьми, які в складних життєвих умовах створюють та успішно просувають свій бізнес, а також із колегами-журналістами із Грузії.
Ми змогли задавати будь-які питання щодо найболючіших проблем та ситуацій безпосереднім авторам українських реформ, подивитися на результати змін в Україні, поспілкуватися із представниками різних регіонів та країн – Грузії та Естонії про те, як подібні зміни відбуваються у наших сусідів.
Ми бігали на ці зустрічі із відповідальними чиновниками та молодими реформаторами по довжелезним коридорам влади, які бачили ще радянських народних комісарів та міністрів УРСР. А зустрічі відбувалися на фоні чергового загострення політичної боротьби, що всім наглядно показувало: якщо реформу виявляться невдалими, то народ не буде більше чекати – довіра до влади відсутня. Будь-які невдачі можуть привести до революційного вибуху.
Якщо ви не довіряєте державним службовцям, то чому хочете віддати їм свої гроші?
Зустріч із заступником міністра економічного розвитку та торгівлі України Максимом Нефьодовим відбувалася в його кабінеті – величному еклектичному приміщенні, вибудованому ще за сталінських часів, із меблями доби пізнього соціалізму, монументальною люстрою, великими столами, підбитими зеленим сукном, старими шафами. Але на стінах в кабінеті висять модернові плакати, на підлозі стоїть великий плакат-портрет, на якому зображений сам заступник Міністра.
Під час зустрічі з нами 33-річний Максим Нефьодов снідає йогуртом з вівсянкою й секретарка просить нас не фотографувати. Зустріч швидко перетворюється в цікаву лекцію. Й сам пан Максим є дуже цікавою постаттю. Він прийшов в Уряд після Майдану у лютому 2015 року з приватної фірми. До призначення в уряд працював керуючим партнером інвестиційного фонду Icon Private Equity, який мав $1 млрд загального обсягу капіталу. Й працював в команді Айвараса Абромавичуса. Сам Максим Нефьодов так прокоментував свій перехід на держслужбу:
«Моє рішення перейти на держслужбу є цілком усвідомлене. Я розумів, що після Майдану само по собі нічого не відбудеться. Сама по собі країна не зміниться, і тоді для людей мого покоління, освіти та професії тут просто не буде місця. Через це для мене це було цілком усвідомленим патріотичним рішенням – покинути свій офіс на Софійській площі, місце на парковці та всі блага, які передбачає робота інвестбанкіра, і перейти на держслужбу».Коли слухаєш таких особистостей, як Максим Нефьодов, то розумієш, що з такими чиновниками приходять в країну нові часи. Він відразу окреслив головні завдання, які ставлять реформатори.
По-перше, це – приватизація, на яку покладають найбільшу надію. По-друге, розширення ProZorro. Третє – питання дерегуляції. Так, завдяки ініціативи Мінекономрозвитку міністри скасували понад 300 урядових актів, які давно вже були неактуальними і лише створювали зайвий тиск на бізнес.
Головною темою розмови стала приватизація, бо ми всі пам’ятаємо, лихі 90-ті, коли за безцінь віддали найбільше багатство країни, а отримали олігархів та жебрацтво. Максим Нефьодов розвіяв наші сумніви. Він розповів, що щороку банкрутує більше двохсот державних підприємств. Що для держави більшість державних підприємств є тягарем. "Це далеко не золото, не скарби, якими володіє держава. Все найбільш цінне вже було продано у минулі роки за безцінь. Тепер залишилися складні старі радянські активи, які навіть продати буде важко".
Він розказав, що його команда провела серйозну системну роботу. Вони проаналізували й розділили державні підприємства на три великі групи, назвавши це "Triage Sieve" по аналогії із протоколом сортування поранених на полі боя, який діє у західних арміях.
За цим протоколом «поранені», у даному випадку державні підприємства, відразу розділяються на три групи. Перша група (Immediate) – «тяжко поранені», їм потрібна невідкладна допомога. Друга група (Delayed), тобто ті, що потребують термінової допомоги - тяжкопоранені, але їхня життя поки що не під загрозою. Третя група (Minor), ті, що можуть пересуватися самостійно.
До останньої групи належить 15 стратегічних підприємств. Вони будуть знаходитися у державній власності. А першу групу будуть намагатися якнайскоріше виставити на торги. Наприклад, для херсонців є актуальним, що пан Нефьодов не вважає за потрібно тримати державні суднобудівні підприємства або інвестувати в їхню підтримку. Нагадаю, що у нашому місті останнім часом досить успішно діє завод «Палада», який зміг розрахуватися із боргами на зарплатню для своїх робітників.
«В суспільстві є ілюзія, що державні підприємства - це кури, які несуть золоті яйця. Але статистика - річ уперта – розповідає Максим Нефьодов, - значний прибуток приносять компанії лише в регульованих державою галузях. Так, 73% загального фінансового результату ТОП-100 держкомпаній, а саме 23,3 млрд грн чистого прибутку, заробило ПАТ «НАК «Нафтогаз України», що стало можливим завдяки реформуванню тарифної політики компанії. Переважна більшість решти компаній залишається вкрай неефективними. Вихід один - проводити якомога швидше їх приватизацію».
Наприклад, за 2015 рік держпідприємства отримали збиток понад 50 млрд грн. Більше того, кожного року біля 200 держпідприємств просто припиняють свою роботу і зупиняюся.
Головною цілю приватизації - продати держпідприємства максимально прозоро, вигідно та залучити іноземних інвесторів. Вже цілих 7 млрд гривень заробили ProZorro.Продажі на реалізації активів збанкрутілих банків та непрофільного державного майна.
Багато страшилок ходить про медичну реформу
Заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк відразу перейшов до відповідей журналістів, бо поспішав на важливу нараду до Верховної Ради, де планувався черговий етап битви за медичну реформу. А питань було безліч. Охорона здоров’я є надзвичайно чутливою темою для всіх нас. Й, як говорили наші журналісти: «Багато страшилок ходить про медичну реформу». Хтось навіть запропонував скласти перелік цих страшилок та відповісти на них всі.
Й Павло Ковтонюк докладно став відповідати на кожне запитання. Іноді журналісти реагували на почуте досить емоційно, й тоді 34-річний посадовець спокійно роз’яснював позицію Міністерства. Й про три етапи реформи, коли третій, найскладніший, розпочнеться лише у 2020 році. Й про сімейних лікарів, які з 1 квітня починають жити за новими правилами. Й що ці нові правила означають для пацієнтів. Й про онкозахворювання, й про доступні ліки, й про необхідність комунікації лікаря із пацієнтами, щоб запобігати захворюванням.
Й про швидку невідкладну та екстрену медичну допомогу. Заступник Міністра запевнив, що екстрена медична допомога завжди буде безкоштовна. Але будуть змінюватися підходи до надання такої допомоги. Найголовніше – будуть створюватися якісні професійні диспетчерські, які будуть відсіювати всі випадки, що не стосуються екстреної медицини. Як вважає Павло Ковтонюк, грамотна диспетчерська може відсіяти до 30% викликів, які не стосуються випадків, коли потрібна саме екстрена медична допомога. В інших випадках буде застосуватися невідкладна медична допомога – сервіс, що буде надаватися за рахунок місцевого бюджету.
Я задав запитання, на яке я так й не отримав відповідь під час презентації медичної реформи у Херсонській області. Я хотів тоді дізнатися скільки не вистачає грошей, щоб декларовані медичні стандарти запрацювали. Й скільки будуть вимушені доплачувати громадяни, щоб отримати послуги по цим стандартам.
Павло Ковтонюк зізнався, що йому важко відповісти на це запитання. Щоб ми зрозуміли цю «важкість», він навів приклад із використанням старої машини «Волги» 60-х років, яка використовує багато пального. Й доводиться постійно працювати на це пальне, хоча вже є сучасні машини, які економічно використовують ресурси.
«Й ось ми знаходимося приблизно в такій же ситуації, коли є стара система, якій треба гроші. Багато грошей на «пальне». Й ця цифра відома скільки потрібно. Але, з іншого боку, ці гроші – в стару «Волгу». А нам потрібно перейти на сучасну модель. Й зараз важко сказати скільки потрібно грошей для нової моделі, бо ми не знаємо, насправді, скільки послуг в лікарнях надається хворим, скільки хворих й як лікують. Бо ми платимо не за послуги, а за «койко-місце», даємо гроші «на лікарню». У нас є лише орієнтовні цифри. Вони приблизно складають 130 – 140 млрд гривен, які нам потрібні, щоб був хороший пакет послуг. А на цю цифру, яку нам шлють регіони ми не повинні спиратися, бо вони нам шлють цифри на напівпусті лікарні, які просто опалюються. Й ми не знаємо скільки там лікуються хворих, бо є багато приписок. А є й план, який спускається з області до районних лікарень скільки потрібно направити людей. Наприклад, просимо направити в обласну лікарню 50 хворих з травмами, бо гроші приходять на кількість ліжок. Й ці гроші потрібно виправдати. Й тому мені важко поки що відповісти на це питання …»
«Але є відповідь на те, коли ми відчуємо зміни на себе завдяки реформі. Прогнозую, що в другій половині 2018 року ми побачимо зміни, які будуть стосуватися первинної медичної допомоги. Коли лікар буде ходити по будинку й шукати собі пацієнтів. Це й буде початком змін» - завершив свій виступ заступник міністра охорони здоров’я України.
Під час обговорення із журналістами виступу Павла Ковтонюка, я дізнався від колег про успіхи ще однієї важливої програми
«Доступні ліки». Вона була запущена у квітні 2017 року. Що мається на увазі? Держава зобов’язується відшкодовувати повністю або частково вартість лік по трьом видам хвороб: серцево-судинні, діабету другої групи та бронхіальної астми. Як сказав Заступник міністра, з часом планується розширення програми на деякі інші види хвороб. Створено національний перелік лікарських засобів. Й, як розповіли колеги, ця програма користується в районах популярністю.
Що попереду?
Попереду нас під час прес-туру чекала відверта розмова про свободу слова та інформаційну безпеку із Вікторією Сюмар, головою Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, участь у круглому столі у форматі панельного обговорення «Шлях до Європи: від елементарної географії до усвідомлення. Роль стратегічних комунікацій». Обмін досвідом із представниками Офісу Віце-прем’єра із питань євроінтеграції про те, як відбувається процес євроінтеграції в Україні. Так, Петро Жижияна яскравими прикладами позитивних змін. Потім були зустрічі віце-прем’єром із питань євроінтеграції Іванною Климпуш-Цинцадзе, першим заступником міністра інформаційної політики України Еміне Джапаровою, заступником міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталєю Бойко, із засновниками піццерії «Ветерано» - ветеранами АТО… Й кожна зустріч давала можливість відчути позитивні зміни, побачити їх на власні очі. Зрозуміти, що Україна починає відроджуватися, позбавлятися старих корупційних схем, ставати більш прозорою, відкритою, зрозумілою для інших. Перетворюватися на щось путнє.
Коли їхав додому після цього прес-туру думав, що молоді українські мрійники, з якими я зустрівся у Києві зможуть таки вивести нас із старих коридорів української влади на широкий простір. А коли приїхав додому, то передивився результати голосувань народних депутатів від Херсонщини по ключовим законопроектам й зрозумів, що минуле нас постійно хапає за п’ятки.
