Громадянська мережа ОПОРА поспілкувалася з Юрієм Трегубком про проблеми, з якими довелось стикнутися на етапі створення, про необхідність для ОСББ працювати та вирішувати проблеми разом, а також про його власний досвід тепломодернізації будинку.

- Розкажіть, будь ласка, що змусило вас ініціювати створення ОСББ у власному будинку?

- Почалось з того, що я п’ять років працював у Португалії. А до хорошого – до комфорту, благоустрою – як відомо, звикаєш швидко. Коли ж повернувся – виявилось, що у моєму будинку геть не працюють ліфти і ЖЕК з цього приводу нічого не робить та не збирається робити. Як і з приводу того, що з підвалів тхне каналізація і там ночують бомжі. Після довгого перебування у європейській країні я, мабуть, почав сприймати такі речі більш нервово й думати, як це все можна виправити.

Тоді один з моїх друзів, який, до речі, теж мешкає в одному зі мною будинку, дав мені почитати закон про ОСББ. У законі був докладно описаний порядок створення ОСББ, починаючи від установчих зборів.

- Ви не тільки виявили ініціативу зі створення ОСББ, а й одразу ж очолили його. Було це для вас чимось несподіваним чи ви йшли на це свідомо? 

- За другою вищою освітою я – менеджер-економіст, спеціальність – «менеджмент організацій». Для мене не складно було вивчити менеджмент такої організації, як ОСББ, розібратись, що до чого, починаючи зі створення і закінчуючи порядком функціонування. Крім того, ще до створення організації ми вдвох із другом ремонтували щіткову, спускалися до підвалу та ремонтували каналізацію – робили те, за що мешканці будинку сплачували ЖЕКу. Після чергового такого ремонту, ліквідувавши аварію каналізації самотужки, ми провели установчі збори. Це було 6 червня 2006 року – десять років тому. Я був готовий брати на себе відповідальність, тому й обрали саме мене.

- Ваше ОСББ було одним з перших у Херсоні. Чи виникли складності у процесі його створення?

- Складності – це дуже м’яко кажучи. З моменту проведення установчих зборів до реєстрації нам довелося пройти сім колів пекла. Тільки на те, щоб зареєструвати ОСББ як юридичну особу, мені знадобилось вісім місяців. Доходило до того, що працівниця Суворівського Райвиконкому казала: «Цей підпис мені не подобається – він не справжній». Юрист виконкому вимагав заяви від мешканців, де значилось щось на кшталт: «Я є матір’ю неповнолітньої дитини та представлятиму її інтереси на установчих зборах». Нам встромляли палки в колеса як тільки могли. Тільки 17 лютого 2007 року ми отримали своє свідоцтво про реєстрацію.

- Чим обґрунтовувався такий опір з боку чиновників?

- Почати керувати своїм будинком – це, в першу чергу, відібрати владу в тих, хто робив це раніше. На отриманні свідоцтва наші митарства не закінчились: потрібно було взяти будинок на баланс, тобто отримати право управління будинком. За законом, попередній балансоутримувач повинен був брати участь у капремонті будинку після його передачі. Звісно, нам це було дуже потрібно – будинок перебував у не найкращому стані після хазяйнування ЖЕКу. Але тут ми зіткнулися вже з недосконалістю нашого законодавства, де одні закони заперечували іншим.

- Дійсно, свого часу про цю проблему багато розповідали у ЗМІ. Відчувалося, що окрім недосконалості законів, ще й міська влада не дуже була зацікавлена допомагати ОСББ.

- Нам ще пощастило. Пізніше, коли будинки почали виходити з ЖЕКів та створювати ОСББ один за одним, їм, наприклад, відрізали світло. До речі, саме це призвело до того, що ми почали згуртовуватись, організовуватись для того, щоб разом представляти певну силу. Це було у 2009 році. 15 представників ОСББ пікетували Обленерго та закидували їх пригоршнями дрібних монет з криками: «Що, вам мало грошей?». Тоді нам вдалося вирішити проблему, яку поодинці ми вирішити не могли досить довгий час. Необхідність діяти разом стала очевидною.

- Напевно, цей момент став відправною точкою для створення Центру розвитку ОСББ «Пліч о пліч», який ви зараз очолюєте?

- Не зовсім. До цього було ще декілька спроб об’єднатися. Важливий поштовх нам надали й Тетяна Бойко, представниця Громадянської мережі ОПОРА, і Вікторія Погорєлова з Інституту місцевого розвитку, які на той час працювали у проекті «Реформа міського теплозабезпечення». У рамках саме цього проекту в Херсоні був створений Ресурсний центр, завданням якого було доносити інформацію про енергозбереження, реформування тепломереж та всього енергетичного ринку. Під егідою Ресурсного центру й об’єдналися херсонські ОСББ. Пізніше в Херсоні була проведена велика конференція, під час якої ОСББ підписала меморандум із міською владою. З того моменту нам нарешті перестали заважати, і це була велика перемога.

Проект Ресурсного центру був розрахований на десять місяців. Але коли вони минули, ми вже відчули численні переваги спільної праці та вирішили, що знов розбігатись по своїх кутках вже не можна. Так і був створений Центр розвитку ОСББ «Пліч о пліч».

- Які заходи для енергозбереження ви втілюєте у вашому ОСББ?

- Ми перші в Херсоні модернізували систему опалення в нашому будинку. Це коштувало не дуже дорого. Я викинув з опалювальної системи елеватори та замість них встановив балансувальні крани. Відомо, що гарне балансування дає 10% економії. У будинку одразу ж на 10% знизилося споживання тепла.

Але це викликало незадоволення з боку ТЕЦ. Ми менше споживаємо і, відповідно, менше сплачуємо. Однак, попри незадоволення, через деякий час таку ж саму модернізацію я запровадив ще у декількох будинках, в яких працюю як управляючий.

- Чи є в планах подальша термомодернізація? 

- Звісно, я цього б дуже хотів. Але наших людей все ще потрібно переконувати у необхідності кожного кроку в цьому напрямку, доводити, що кожна вкладена копійка багато разів повернеться у вигляді економії. Зараз веду роботу над тим, щоб переконати людей встановити перемички на батареях, які дозволять вирівняти подачу тепла. Це процес дуже повільний. Поки він триває, прошу в опалювальний період робити хоча б те, що не потребує матеріальних витрат. Розповідаю, що, якщо ти живеш на верхньому поверсі і тобі спекотно, – не відкривай кватирку. Краще накрий батарею ковдрою.

Тоді й тобі вже не буде гаряче, і твоєму сусіду з нижнього поверху не буде холодно, і сплатите за тепло за лічильником ви обидва значно менше.

Виходить так, що зараз термомодернізація та енергозбереження в ОСББ – це, у першу чергу, робота з людьми.