Отже, за ініціативою громадських активістів Реанімаційного пакету реформ (РПР), ще торік у травні Кабмін видав розпорядження про делегування повноважень органів державної влади у Центри надання адмін послуг (ЦНАП). Найбільш потрібні громадянам послуги мають поетапно, починаючи з 1 вересня 2014 року, надаватися саме у ЦНАПах. Також у Коаліційній угоді фракцій Верховної Ради зазначено, що ефективну роботу з надання адмінпослуг на місцях забезпечать до кінця першого півріччя 2015 року. Збігло чимало часу, відведеного на реалізацію програми, тож спробуємо з’ясувати, що вже зроблено, а що ні.
Більшість змін – на папері
Як зазначає експерт РПР Ігор Коліушко, на сьогодні ЦНАПи створено в кожному районі (за винятком сходу та Криму), але робота у більшості Центрів налагоджена лише формально:
– Серед головних проблем – обмеженість переліку послуг, відсутність бланків та охорони, погані приміщення. Також затягується передача функцій від центральних органів виконавчої влади на місця з реєстрації речових прав, вирішення земельних питань, оформлення та видачі закордонних паспортів. Багато з цих недоліків – наслідок ігнорування органами виконавчої влади законодавства в сфері надання адмінпослуг та супровідних документів.
На думку експертів, одна з причин такого “ігнорування” – небажання віддавати свої повноваження та функції, щоб не втратити свої місця.
– Розроблені нами законопроекти на кількість держслужбовців прямо не впливають. Але якщо функціональне навантаження на апарати міністерств зменшити, то обов’язково треба буде переглядати структуру та чисельність їхніх працівників, – резюмує Ігор Коліушко.
Поки що у нас нараховується 335 тис. державних службовців та майже 98 тис. посадових осіб місцевого самоврядування. Це не відповідає показникам провідних європейських країн. Кількість службовців в органах місцевого самоврядування європейських країн навпаки, у кілька разів перевищує їхню кількість в органах державної виконавчої влади.
Отже, у рейтингу глобальної конкурентоспроможності, який щороку готує Всесвітній економічний форум (ВЕФ), Україна за показниками якості державних інституцій посідає 130 позицію із 144 країн.
Херсонщина – теж не лідер
Зараз на Херсонщині діє 21 Центр надання адмінпослуг. Один ЦНАП розрахований десь на 50 тис. жителів, що формально відповідає нормам. Також відтепер перелік послуг кожного Центру має розширитися щонайменше на 15 послуг. Це сталося завдяки тиску активістів РПР на Кабмін для прийняття відповідного розпорядження. Серед нових послуг – реєстрація земельної ділянки, внесення відомостей до Державного земельного кадастру та ін.
Але, як приклад, у ЦНАПі Каховської міськради сьогодні надають 86 послуг, громадянам Каланчацького району пропонують скористатися усього 11ма. І це при тому, що за даними Мінекономрозвитку, серед найбільш затребуваних – приблизно 100 адмінпослуг. А на місцевих рівнях, в середньому, надається близько 300 видів, а взагалі в державі їх нараховується близько 1500.
Крім того, на Херсонщині є додаткове навантаження. Тут отримують адмінпослуги кримчани, які не змінили своє громадянство і залишилися підданими України.
Особливості регіону
Нещодавно молодіжна організація “Нова генерація” оприлюднила результати моніторингу, проведеного у рамках проекту “Покращення організації надання адмінпослуг для жителів АР Крим на території Херсонської області”. Дослідники поставили себе на місце саме тих, хто звертається за отриманням адмінпослуги. І презентували результати з точки зору клієнтів: що є зручним, а що – ні. Як зазначає керівник проекту Оксана Глєбушкіна, адмінпослуги надає низка різних структур: частина виконується вже ЦНАПами, інші ж – окремими держустановами. Наприклад: пенсійний фонд – на отримання пенсій, податкова – ідентифікаційного коду. Все що стосується паспортів – міграційна служба, і ці послуги – найбільш затребувані.
– Але деякі приміщення не придатні для прийому потоку людей, що збільшується в рази, – розповідає Оксана Глєбушкіна. – Немає навіть елементарних зручностей, кімнат для клієнтів з дітьми. В деяких Центрах замало працівників. Немає вказівників, де саме розташовані структури, що надають послуги.
За результатами моніторингу виявилося доволі багато проблем, що пов’язані не тільки з обмеженим державним фінансуванням.
– Наприклад, жителі Криму витрачають шоразу гроші і час на дорогу в Херсонську область, аби дізнатися, поперше: які послуги і хто надає, де розташована потрібна установа, який пакет документів треба подати, – розповідає Оксана Глєбушкіна. – Вдруге вони вимушені їхати, щоб подати ці документи. Втретє – щоб отримати послугу. Зараз дуже важко знайти потрібну інформацію дистанційно, на офіційних сайтах. Вони дуже незручні, часто не мають всієї потрібної за Законом інформації, або їх інформація взагалі не відповідає дійсності. Як приклад – реальні графіки роботи не співпадають з тими, що зазначені на сайті. І це при всіх тих складнощах, що пов’язанні з перетином кордону між півостровом та материком. Проблема не тільки в довгих чергах, не тільки в тому, що з урахуванням обмежень транспортного руху для багатьох дорога стала занадто важкою та витратною. Людину, в якої забрали чи знищили паспорт в Криму, на Херсонщину можуть просто не впустити. Навіть якщо вона їде саме в міграційну службу продовжити термін дії документа або відновити паспорт громадянина.
Тому на сайті “Соціопростір” (www.socioprostir.org.ua) юристом уже надаються онлайн консультації, там же розміщена інтерактивна карта – де і які структури надають послуги, їх адреси, телефони, транспортні розв’язки (автостанції, вокзали), також працює “гаряча лінія” +380503156800, Але громадська організація, при будь якому бажанні, не може замінити ту роботу, яку мають якісно та оперативно надавати органи влади платникам податків, громадянам України.
Саме тому “Нова генерація” запланувала низку робочих зустрічей з представниками різних структур влади, щоб допомогти їм змінити дизайн, покращити навігацію, наповнення і, взагалі, відкритість сайтів. Також ведуть перемовини, щоб кримчани не тільки могли, сидячи вдома, отримати всю потрібну інформацію, але й, можливо, записатися в якусь електронну чергу. І виїжджати на Херсонщину впевнено, знаючи, що на сьогоднішній день їх обов’язково приймуть.
Як прискорити перехідний період
Досвід багатьох європейських країн, у тому числі й Польщі, засвідчує, що реформа змусить органи державної влади працювати на потреби звичайних українців. Але масштабні перетворення відбуваються не за рік, тим паче не за місяць. У країнах ЄС реформи децентралізації і публічної служби також впроваджувалися у декілька етапів і загалом тривали близько 10 років.
Але цей процес можливо не тільки вдосконалити, а й прискорити – упевнені активісти РПР: використовувати результати громадських моніторингів (у тому числі таких досліджень, що підготувала “Нова генерація”) та залучати громадськість до обговорення важливих стратегічні документів: концепцій, стратегій, законопроектів тощо.
P.S. Проект “Посилення спроможності місцевих ОГС в Миколаївській та Херсонській областях”, який реалізується МО “Нова генерація” у партнерстві з “Центром сприяння громадянській участі” та “Інститутом аналізу політики та стратегій” за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Ігор Ухварін,
«Вгору»
