9 червня 2020 року в Кризовому медіа центрі. Херсон представники громадських організацій розповіли про категоричну незгоду із анонсованими планами розпочати постачання дніпровської води до окупованого Криму.
Голова громадської організації «Транспорт Херсонщини» Володимир Молчанов та голова Херсонського міського меджлісу кримськотатарського народу Ібрагім Сулейманов представили Відкрите Звернення представників громадськості до Президента України, голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра із категоричним протестом проти відновлення водопостачання в окупований Крим та навіть проти участі в дискусіях на цю тему офіційних осіб.
Представники громадських організацій закликають керівників країни негайно зробити офіційні заяви та покласти край всім інсинуаціям на тему постачання Північно-Кримським каналом води в окупований Крим. Вони вважають, що подача води до Криму лише посилить колонізацію півострова окупантами, а тому має розглядатися згідно зі статтею 111 Кримінального Кодексу України як "державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України".
У своєму Зверненні громадські активісти вимагають ухвалити Закон, в якому передбачити, що публічні заклики відновити постачання електроенергії та води на окуповану територію АР Крим, до відновлення територіальної цілісності України, будуть вважатися кримінальним злочином.
Звернення вже підписали Херсонська обласна асоціація учасників бойових дій, громадська організація «Українська єдність», Центр допомоги учасників бойових дій на сході України, ГО учасників АТО «Південь», ІРЦ «Правовий простір», Херсонська обласна організація Комітету виборців України, Центр «Успішна жінка», Херсонський обласний фонд «Милосердя та здоров’я» та інші громадські організації. Збирання підписів ще продовжується.
У ході прес-конференції, з Києва за телефоном приєднався колишній перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчи, який познайомив присутніх із ситуацією навколо перемовин щодо подачі води до окупованого Криму. Він вважає, що питання постачання води до окупованого Криму вже давно би було вирішено владою, якщо б не позиція громадськості. «Сьогодні вони не наважується запроваджувати ті чи інші алгоритми подачі води. Й тому ми як суспільство повинні постійно наголошувати на тому, що взагалі не потрібно відновлювати водопостачання, а позиція України повинна залишатися незмінною: постачання води може відновитися лише після деокупації Криму» - сказав Юсуф Куркчи.
«..Окупанти нав’язують нам навіть не дискусії, а провокації щодо того чи треба постачати воду до Криму. Й ми повинні бути готові, що градус цієї «дискусії» в самій Україні буде збільшуватися. Й ми повинні бути готові до того, що нашими опонентами будуть не тільки країна-агресор, а ще й наші співвітчизники, які будуть говорити наративами, що були запропоновані країною-агресором» - зазначив пане Юсуф.
Учасники прес-конференції розповіли, що останнім поштовхом, який примусив їх відреагувати це те, що 3 червня 2020 року за пропозицією Віктора Медведчука Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендував не включати в порядок денний розгляд питання щодо заборони відновлення водопостачання по Північно-Кримському каналу до окупованого Криму.
Друкуємо текст Заяви, що був ухвалений представниками громадськості:
Ми, представники громадянського суспільства Херсонщини, з наростаючим занепокоєнням спостерігаємо за активністю державної влади та наближених до неї політиків та консультантів у питанні поновлення постачання до окупованого Російською Федерацією Кримського півострова дніпровської води Північно-Кримським каналом. Ми категорично протестуємо проти відновлення водопостачання і навіть проти початку дискусій на цю тему офіційних осіб з наступних причин:
1. Держава-окупант несе повну відповідальність за забезпечення мешканців окупованої території необхідними для існування ресурсами. Це визначено міжнародними документами, а саме Женевською конвенцією. Для прикладу, держава Ізраїль, яка згідно з позицією ООН здійснює окупацію Сектора Газа і Західного берегу річки Йордан, забезпечує ці території питною і технічною водою незалежно від стану своїх відносин з місцевим населенням і місцевою адміністрацією.
2. Незалежно від екологічних наслідків дій держави-окупанта на кримському півострові, спрямованих на видобування води для господарських потреб, власних поверхневих джерел водопостачання (води гірських рік, накопичуваних у водосховищах) цілком достатньо для забезпечення харчових і побутових потреб громадян України, чисельність яких не може перевищувати зафіксованого національною статистикою напередодні окупації значення.
3. Нестача води, і як наслідок, економічний колапс в окремих галузях господарства, не матимуть для півострова інших наслідків, окрім додаткових витрат держави-окупанта на їх подолання (компенсації по безробіттю, завезення продовольства, зменшення військової присутності через неможливість зайвого антропогенного навантаження). У перспективі гіпотетична нездатність держави-окупанта виконати свої обов’язки стане основним, якщо не єдиним, стимулом для відновлення статус-кво.
4. Екологічні наслідки дефіциту води, або відновлення водопостачання, є різноманітними, у т.ч. негативна тенденція із засолення ґрунтів прямо не пов’язана з дефіцитом води, а пов’язана лише з варварськими спробами держави окупанта ту воду видобути. Разом з тим, відновлення водопостачання несе ще більше загроз, і не лише для окупованого Криму, але й для нашої Херсонської області:
- відновлення завдяки водопостачанню роботи на повну потужність підприємств «Кримський Титан», содового і бромного заводу, в силу нехтування окупантами екологічними стандартами, та розташуванням заводів таким чином, що більшу частину часу вітри звідти направлені на Херсонську область, призведе до забруднення повітря шкідливими хімічно активними відходами;
- В результаті засушливої зими, зменшився обсяг стоку Дніпром через Каховське водосховище, збільшилась випаровуваність води звідти та з інших водосховищ каскаду, також збільшився відбір води з Північно-Кримського каналу на зрошення і рисосіяння господарюючими суб’єктами нашої області. При цьому, скидання води через греблю Каховської ГЕС нижче водозабору каналу, залишається недостатнім для повноцінного існування унікального природного об’єкту – дельти Дніпра. Вона продовжує заростати і перетворюватись на болото. Відновлення водопостачання, за ствердженнями екологів, перетворить весь Дніпро нижче греблі ГЕС на мілководну стоячу солонувату морську затоку з синьо-зеленими водоростями і медузами. Між тим, на берегах Дніпра нижче греблі проживають близько 500 тисяч громадян України, право яких на якісну воду українська влада повинна забезпечувати.
5. Меджліс кримськотатарського народу – єдина організована сила, яка наразі у важких умовах підпілля і репресій представляє українських громадян в окупованому Криму, категорично заперечує можливість відновлення водопостачання. Тобто, воно планується всупереч волі тих, на кого начебто спрямоване.
6. Відсутні юридичні підстави продавати чи дарувати воду на окуповану територію, позаяк там не існує жодного легітимного одержувача (покупця). Якщо ж таким одержувачем визначити структури самої Російської Федерації, формально не пов’язані з окупованим нею півостровом, це означатиме пряме визнання їх легітимності на окупованій території. Обидва варіанти підпадають під дію статті 111 ККУ «Державна зрада».
7. Припущення про можливість обміну водопостачання на певні поступки з боку Російської Федерації в ОРДЛО є нічим не обґрунтованими ілюзіями «корисних ідіотів» Кремля, бо російське керівництво офіційно заперечує свою присутність в ОРДЛО, і наполягає на власному сценарії «врегулювання», за яким в Україні з’являться контрольовані фактично з Москви незаконні збройні формування, «суди», «правоохоронні органи» і «місцеве самоврядування», причому їх можливості будуть розповсюджені щонайменше на всі території Донецької і Луганської областей.
8. І, головне, якщо Україна сама йде на поступки своєму агресору, у міжнародних партнерів не буде аргументів тримати далі введені санкції. Таким чином, розвалиться міжнародна коаліція держав, підтримуючих Україну в її боротьбі за відновлення територіальної цілісності.
Ми вважаємо, що подача води до Криму лише посилить колонізацію півострова Росією, а тому має розглядатися згідно зі статтею 111 Кримінального Кодексу України як "державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України".
Виходячи з вищевикладеного, вимагаємо:
1. Публічно надати повну і вичерпну інформацію щодо планів подачі води до Кримського півострова, окупованого Росією, а також підтвердити або спростувати інформацію щодо підготовки технічного забезпечення українськими державними органами поставок води до Криму.
2. Закликаємо Президента України, Верховну Раду та Кабінет міністрів, негайно зробити офіційні заяви, якими покласти край всім інсинуаціям на цю тему, раз і назавжди заперечити можливість будь-якого водопостачання Північно-Кримським каналом води в окупований Крим, а також будь-які інші господарські відносини з окупованою територією.
3. Ухвалити Закон, в якому передбачити, що публічні заклики відновити постачання електоенергіії та води на окуповану територію АР Крим, до відновлення територіальної цілісності України, будуть вважатися кримінальним злочином.
9 червня 2020 року
Фото IPC-Херсон
В гостях у "Політичної Херсонщини" відомий громадський діяч, медійник Ібрагім Сулейманов. Це вже четверта зустріч й вже перетворилася на добру традицію. Й ми говоримо про Крим, Херсон і чим живе громада кримських татар в такі складні часи.
