У минулих публікаціях ми з’ясували думку херсонців щодо генедрної рівності та дізналися, чи стикаються вони в повсякденному житті з мовою ворожнечі та отримали коментарі експертів. Тепер ми опитали херсонських народних обранців, як почуваються жінки у владі. Якщо вірити відповідям депутатів та депутаток – жодної дискримінації у міській раді нема. Читайте самі.

20 грудня у Кризовому-медіа-центрі Херсон відбувся круглий стіл з теми «Партнерство громадськості задля реформи децентралізації», у якій взяли участь представники херсонських громадських організацій, які працюють над розвитком об’єднаних громад.

Що думають про гендерну рівність та мову ворожнечі пересічні херсонці, ми вже дізналися та пішли далі, взявши інтерв’ю у відомих у Херсоні громадських діячів, зокрема гендерних експерток. Вони не тільки розповіли, чим небезпечна мова ворожнечі за гендерною ознакою, а й дали поради, що роботи для її подолання.

Пропонуємо вашій увазі статтю «Міжнародний правовий статус найманців і проблема приналежності співробітників приватних військових та охоронних компаній до найманців», яка допоможе відповісти на питання, хто такі найманці та за яким критеріями вони визначаються.

 Вчера в Херсоне состоялись общественные слушания по проекту городского бюджета на 2018 год. Удивительно, что данная тема не очень заинтересовала херсонцев: в слушаниях приняло участие не больше двух десятков обычных горожан, зато высказались члены Общественного совета и депутаты.

Чи є в Україні гендерна рівність? Чи стикалися ви з мовою ворожнечі за гендерною ознакою? Такі питання ми задали херсонцям в рамках проекту «Гендерна (не)рівність у м.Херсоні – «мовою ворожнечі» і отримали досить цікаві відповіді. Дехто з молодих людей, наприклад, вважає, що «другий раз дівчині подобається, коли її називають сучкою», дехто – що краще обізвати, ніж вдарити, дехто – що в його світі мови ворожнечі не існує. Деяким жінкам пощастило з «лояльним оточенням», а деякі почули мову ворожнечі в свою адресу ще в університеті. Одним словом – тема виявилася дуже цікавою та дискусійною.

  У минулому матеріалі ми розповіли, що таке місцева демократія (демократія участі, далі ДУ) і як вона допомагає громадянам впливати на владу. Сьогодні більш детально розглянемо один з її механізмів – місцеву ініціативу. Згідно ст.9 закону України «Про місцеве самоврядування», члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Деталі впровадження місцевої ініціативи прописані в Статуті територіальної громади кожного міста. У нашому матеріалі читайте, як місцеві ініціативи використовувалися в Херсоні та як можна було б вдосконалити цю процедуру.