Наталія Попович виступила перед присутніми з презентацією основних напрямків діяльності Представництва, наголосивши на необхідності посилення взаємодії та координації зусиль органів влади та громадськості. У цьому контексті на Херсонщині наразі ефективно використовуються можливості створеної при Представництві Громадської Ради, а також формат співпраці з представниками Меджлісу кримськотатарського народу.
Вагомий експертний інтерес та розгорнуту дискусію викликали доповіді учасників проекту «Української миротворчої школи» Наталії Беліцер та Сергія Данилова.
Запропонована ними, гостра та інноваційна для Херсонщини тема прикордоння як нового суспільно-політичного, економічного та культурного феномену, дійсно, є надзвичайно складною та актуальною. Вона потребує мобілізації регіональних експертних, громадських зусиль, активізації роботи органів державної влади тощо.
За минулі з моменту російської анексії Криму дев'ять місяців світ Херсонського Причорномор'я кардинальним чином змінився. Транзитний, рекреаційний, сільськогосподарський потенціал окремих районів області зазнав значних втрат та близький до занепаду, а складна військово-політична динаміка додала наближеним до адміністративного кордону з Кримом територіям імідж форпосту, передової лінії захисних редутів. Ця ситуація вимагає адекватної реакції з боку держави та громади.
З метою запобігання розвитку негативних тенденцій українському суспільству сьогодні необхідно мати максимально об'єктивну картинку, володіти повною інформацією щодо існуючих ризиків та загроз. Саме цьому питанню була присвячена доповідь Наталії Беліцер, яка презентувала попередні результати дослідження сучасного конфліктного потенціалу Херсонщини.
На сучасному етапі можна говорити про певну амбівалентність визначеного експертами регіонального конфліктогенного потенціалу.
Приблизно половина експертів вважає, що рівень конфліктності регіону є доволі «низьким», або «середнім з тенденцією до зниження». Інша половина вважає рівень конфліктності «середнім з тенденцією до зростання», і лише незначна кількість опитаних вважає його дійсно «високим». Проте, дослідження ще не завершено. Наразі продовжується активна фаза «польової роботи».
Слід відзначити, що розподіл експертних оцінок, наведених пані Беліцер, в основних рисах відтворює характерну для нашого регіону ментальність: виваженість, поміркованість, несприйняття радикалізму в підходах, патріотизм, дуалізм культури та мови.
Втім, ці домінанти відслідковується далеко не всюди. Наводячи приклади експертних оцінок, Наталія Беліцер відзначила, що у суспільній свідомості населення регіону домінує тренд щодо вкрай негативного ставлення до діяльності сепаратистських утворень - так званих ЛНР та ДНР.
Військово-політичні та соціально-економічні наслідки конфлікту в зоні АТО зумовили трансформацію поглядів та цінностних орієнтирів значної кількості населення щодо єдності в умовах протистояння сепаратистським проявам.
У конфліктному потенціалі області, за оцінкою окремих експертів, (з певною долею умовності) відзначається «міжетнічний фактор». З огляду на відсутність гострих ситуацій сьогодні можна говорити лише про його латенті форми. Найбільший потенціальний ризик у цьому контексті складає ситуація з курдською общиною.
Протягом останніх трьох років відзначено два таких конфлікти за участю курдів та місцевого населення в Іванівському та Цюрупинському районах. Втім, обидва епізоди розглядаються як нехарактерне для етнічної ситуації регіону явище.
Традиційним для регіону є конфлікт між органами місцевого самоврядування та облдержадміністраціями. За рідким виключенням він мав місце протягом всієї історії Херсонської області.
При цьому, як правило цей конфлікт розгортався безвідносно до партійної належності керівництва. Останні приклади такого протистояння: губернатор Костяк – в.о. мера Бережная; Костяк - мер Сальдо (обидва регіонали) та інш.
Щодо ролі «третього сектору», слід також відзначити, що серед громадських структур, діяльність яких спрямована на зниження конфліктного потенціалу в області експерти відзначили позитивну роботу проекту Крим SOS, регіонального відділення КВУ, «Мангуст» та інш.
Під час обговорення питань пов'язаних із діяльністю влади, присутній на круглому столі представник Херсонської обласної державної адміністрації, радник губернатора Руслан Панчишин мужньо витримав шквал запитань та надав розгорнуті відповіді на поставлені, зокрема, лідером місцевої самооборони Денісом Лошкарьовим проблемні питання щодо окремих аспектів діяльності Координаційної Ради та контролю за використанням природних ресурсів передусім піску, який нібито, за інформацією активіста, вивозиться до Криму без дотримання вимог законодавства.
Дискусії круглого столу мали характер відвертої розмови, творчого інтелектуального пошуку, метою якого було визначення проблемних питань та перспективних механізмів їх усунення.
Один з керівників проекту «Української миротворчої школи» Сергій Данилов наголосив на необхідності впровадження всеохоплюючих інструментальних підходів, оскільки сьогодні відзначається багато слів, багато пафосу, а в реальності, основною рушійною силою виступають, передусім, волонтери.
Під час круглого столу Сергій Данилов виступив із змістовною доповіддю щодо сучасного грузинського досвіду вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб. Експерт надав розгорнуту характеристику слабких та сильних сторін політики грузинського уряду.
На підставі аналізу ситуації в Грузії у якості перспективної було визначено модель компактного розселення внутрішньо переміщених осіб з числа кримських татар, які вимушені були залишити Крим внаслідок російської анексії.
Доповідь представника офісу Уповноваженого Президента України по в справах кримськотатарського народу Арсена Жумаділова, була сконцентрована на сучасних проблемах законодавчого забезпечення життєдіяльності кримськотатарського народу, а також проблемах розвитку економічних стосунків з Кримом.
З притаманною представникам нового політичного класу країни креативністю, енергією та прагматизмом Жумаділов, відзначив, що офісом ініційовано два законопроекти, які стосуються статусу кримськотатарського народу як корінного народу, а також внесені змін у закон про права та свободи громадян на тимчасово окупованих територіях.
Круглий стіл набув значного резонансу в експертному та громадському співтоваристві Херсонщини. Дискусія щодо суспільно-політичних, економічних, гуманітарних та безпекових аспектів подальшого розвитку регіону мала конструктивний характер.
Дійсно, наш край отримав нові прикордонні реалії, які змінюватимуть образ життя на найближчу перспективу, впливатимуть на свідомість населення. Ця проблема потребує досконалого вивчення.
Наразі ж, пропоную приєднатися до позиції Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, зі сподіваннями, що це нове прикордоння для Херсонської області виявиться лише тимчасовим.
Автор: Георгій БЯНОВ, Центр південноукраїнського прикордоння
