Володимир Яценко, генеральний  директор  Палацу молоді і студентів розповідає, що кошти на капітальний ремонт будівлі чекали від херсонської влади майже два десятиліття. 

«Я 18 років вибивав кошти, щоб зробити капітальний ремонт приміщення Палацу. Спочатку кошти були виділені на котельні, на те щоб поміняти теплосистему всю в палаці – це ми зробили. Потім були кошти виділені на теплосанацію, на утеплення всього нашого приміщення. Сума чимала», - розповідає  директор.

Дійсно, сума як для Херсону чимала – 4 мільйони 100 тис. гривень, з яких 89% з Державного фонду регіонального розвитку, а решта - із обласного бюджету. Фірма-підрядник ТОВ «СК Вершина» надала декларацію про готовність об’єкту 28 лютого. Директор палацу каже, що не всі роботи були виконані.

«В процесі виявилось що звичайно було дуже багато нарікань. У нас було перше – ми просили, щоб нам зробили тамбури. Їх і зараз ще немає, нам сказали що ці роботи – вони переносяться на 17 рік. Ми з інженером цьому повірили. У нас було прохання, щоб біля вікон зробили огородження. Вони не зроблені», - стверджує Володимир Яценко.

«Провели перевірку, склали акт про порушення. На підставі акту виписано протокол про адмінпорушення і, на підставі протоколу, винесено постанова про накладення штрафу - 144 тис. грн. Даний протокол оскаржується в Херсонському окружному адміністративному суді. Крім того прокуратура області зажадало матеріали по будівництву даного об'єкта для вирішення питання про подачу позову в інтересах держави», - повідомив Олексій Степанов, головний спеціаліст відділу з виробничо-технічних та правових питань управління капітального будівництва ХОДА.

Дати незалежну фахову оцінку проведеним роботам та використаним матеріалам ми попросили підприємця, який уже 10 років утеплює будівлі в Херсоні.

«Сітка у них китайська. Є місця, де стоїть пінопласт, його навіть по звуку відчуваєш – ось вата, а ось пінопласт. Є місця, де вже хтось зняв частину фарби і там також видно вставки пінопласту. На будівлі є місця, де просто бетон – там взагалі нічого не зробили. Якщо дивитися через тепловізор, там буде тепловтрата і утворюватися конденсат.

Вони не ґрунтували. Вся волога, що навіть зараз є на будівлі, почне рвати фасад і піде павутиною. Тобто фасаду від сили 5-7 років і йому буде гаплик. Ще одне технічне порушення – навколо будівлі все повинно було бути підкопано десь на метр і утеплено аж під землю. Тут цього не зроблено і в щілинах може накопичуватись сніг», -пояснює  Евген Кулешов, спеціаліст з утеплення фасадів будівель.

Заміна задекларованих мінераловатних плит у деяких місцях на пінопласт знижує вартість матеріалу майже вдвічі.

За словами Є.Кулешова, вартість однієї плити якісного пінополістиролу, щільністю 15 кг і розміром 100 мм – 130 гривень. При цьому  вартість мінераловатної плити складає мінімум 220 грн. Замінивши вату на пінопласт, можна зекономити мінімум 100 гривень на одному квадратному метрі.

Отримати коментар від керівництва фірми-підрядника нам не вдалося - директор фірми відмовився від спілкування до рішення суду.

Досить дивно на наше прохання про інтерв’ю з приводу порушень при ремонті Палацу молоді відреагував і  Ростислав Маршак, начальник міського управління, що проводило інспекцію.

«Слушай, иди к е...и матери, ты что не слышал!?»

Зібрана інформація про компанію-підрядника, її власників - Сергія та Ірину Біляченків та споріднені фірми дають підстави вважати, що чиновники нервують неспроста.

Подружжя  Біляченків є засновниками 5 підприємств. ТОВ «Строй групп» і ПВТП «Стоік»  засновані у 2016-му,  «Верток» роком раніше, «СК Вершина» - у 2009, а найстаріше ТОВ «Пром-тех-строй» - ще  у 1994. Перші чотири з п’яти фірм упродовж останніх двох років отримали майже 68 мільйонів бюджетних  гривень на будівництво та ремонти.

Приватне підприємство «СК Вершина» почало регулярно отримувати бюджетні кошти на ремонтні роботи  в кінці 2015 року, майже одразу після закінчення місцевих виборів. Ще три підприємства підключились до регулярного фінансування бюджетними коштами з літа 2016-го. Можливо, так просто співпало, але  удача почала стабільно посміхатись Біляченкам саме після призначення  губернатором Херсонщини Андрія Гордєєва. При цьому, більшість підрядів були отримані без тендерної процедури.

Так, дві фірми Біляченко ТОВ “Строй-груп” та “Верток”, отримали підряди на капітальний ремонт Центру позашкільної роботи «Енергія», загальною сумою більше ніж 2 млн. Сума була розбита на три частини, щоб уникнути тендерної процедури. У комунальному підприємстві нашу версію про наявність схеми на цьому замовлені заперечують.

«Порушень у нас тут немає, все в межах закону, в межах норми. У нас це виходить підприємство не один об'єкт.. Під виділені гроші у нас 4 будиночки, їдальня, тому під кожен об'єкт виділялися гроші на капітальний ремонт», -прокоментувала Лариса Окорокова, контактна особа замовника КП «Енергія».

Крім цього, згідно інформації з сайту E-data ТОВ «Верток» також отримала 1 млн 499 тис. гривень на будівельні роботи у відділі прикордонної служби «Рубанівка». Завдання – збудувати будівлі для особового складу. І знову без тендеру.

«Там сума менша за півтора мільйона. 700 тис. грн і 648 тис. грн, по-моєму. Це два різних будівлі. Одна 68 кв.м, інша - 78. Були побудовані повністю з нуля. Об'єкт не потрапляє під тендер, по тому що сума менше мільйона. 1 млн 500 тис - це тоді вже проводитися тендер. Там відновили БОСи що б міг жити офіцерський склад, які служать на ВПС Рибаківка. Роботи закінчені, зараз проходимо декларацію про завершення робіт», -  повідомив Михаїл Карпіченков, контактна особа Азово-чорноморського регіонального управління

На завершення додамо, що в 2016 році на фірму “СК Вершина”, яка  отримала бюджетні кошти на теплосанацію «Палацу молоді та студентів», було відкрито кримінальне провадження за підозрою у фальсифікації офіційних документів та фіктивних закупок на бюджетні кошти на суму понад 3 млн гривень. Але це не завадило фірмі і надалі отримувати держзамовлення.

Конкурсні процедури на замовлення за бюджетні кошти покликані створити рівні умови для українського бізнесу. Саме тому позаконкурсне виділення майже 68 млн гривень фірмам, зареєстрованим однією людиною, повинно було б викликати багато запитань у правоохоронних органів. Не тільки щодо якості роботи, а й щодо прозорості розподілу бюджетних коштів.